Критичне мислення: сутність, структура та зміст поняття

Abstract

Анотація. В наш час ідея формування та розвитку критичного мислення привертає все більшої уваги з боку зарубіжних та вітчизняних вчених. З’ясовано, що це пов’язано, насамперед,з відсутністю самостійності, соціальної спрямованості, вмотивованості та результативності мислення підростаючого покоління. Спостерігається тенденція збільшення потоку інформації, яку слід щоденно опрацьовувати кожній людині, але постає питання не лише сприйняття і запам’ятовування цієї інформації, а й критичного осмислення, виділення важливих характеристик, досягнення істинності знань. Розвиток критичного мислення стає головним завданням освіти, розпочинаючи з дошкільних років, це важлива складова інтелектуального розвитку підростаючої особистості. У статті розглядається феномен критичного мислення, представлений аналіз положень зарубіжних і вітчизняних дослідників. Висвітлено тлумачення поняття «критичне мислення» з огляду на різні віхи розвитку психолого-педагогічних наук, а саме погляди дослідників минулого та сучасних науковців. Розкрито актуальність проблеми формування та розвитку даного поняття, починаючи з дошкільного віку. Показано відмінність логічного і творчого мислення від критичного. Виділено мету, сутність, зміст і структуру критичного мислення та визначено роль педагога у процесі формування критичного мислення у дітей дошкільного віку. Наголошено на необхідності систематичної, спланованої роботи з розвитку критичного мислення дітей дошкільного віку, що відбувається під керівництвом педагога, який володіє високим рівнем психолого-педагогічної свідомості, здатний до критичного аналізу педагогічної дійсності та проявляти такі здібності як гнучкість, наполегливість, готовність до планування, володіти вміннями рефлексії. Сформульовано принципи критичного мислення, до яких можна віднести самостійність, цілеспрямованість, усвідомленість, обґрунтованість, контрольованість, а також важливими є самоаналіз та само організованість. Розглянуті показники критичного мислення, які було розподілено на групи: афективні, мікрокогнітивні та макрокогнітивні. Відповідно до опрацьованої інформації виділені компоненти та функції критичного мислення. Схарактеризовано ознаки, притаманні критично мислячій людині. Наголошено на важливості вміння критично мислити як однієї з найзначущих характеристик розвитку особистості. Уточнено поняття дефініції «критичне мислення» відповідно до характеристик процесу мислення.