Семантика часу, простору, місця й героя у творі "Бігуни" Ольги Токарчук

Abstract

У статті проаналізовано індивідуальну часово-просторову модель буття як сукупність різновидів реальностей художньої дійсності, представлену у творі «Бігуни» сучасною польською письменницею Ольгою Токарчук, лауреаткою Нобелівської премії. Підкреслено, що Ольга Токарчук філософію мандрів як засобу світопізнання розглядає через призму питання «виходу за межі». З’ясовано, що герої твору у процесі мандрів певним чином моделюють світ: картину світу наповнюють особистими смислами, залежно від власного світогляду, водночас іметафізичний та географічний простори концептуально переінакшують образ героя. Зміни відбуваються і в реальності: справжність замінюється штучністю, а штучність породжує штучність. Ольга Токарчук підводить читача до думки, що світ – трансформаційний, гнучкий істворюється уявою та зводиться до системи координат різноманітних ідей. На речі можна подивитися з різної перспективи, а щоб зрозуміти світ, потрібно зрозуміти людину.