Перспективи розвитку систем штучного інтелекту в контексті інформаційної безпеки

Abstract

Штучний інтелект – концепція, за якою машини здатні здійснювати деяку інтелектуальну діяльність, що властива людям або тваринам. Іншими словами можна сказати, що це поняття включає в себе будь-який пристрій, який має здатність сприймати його оточення та вживати дій, що збільшують шанс на успішне досягнення цілей. Проте, незважаючи на триваючий прогрес у швидкості комп'ютерної обробки та об'ємі пам'яті, до цих пір немає програм, які могли б зрівнятися з людською гнучкістю в більш широких областях або в завданнях, що вимагають великих повсякденних знань. З іншого боку, деякі програми досягли рівня продуктивності людських експертів і професіоналів у виконанні певних конкретних завдань, так що штучний інтелект в цьому обмеженому сенсі можна знайти в таких різноманітних додатках, як медична діагностика, комп'ютерні пошукові системи і розпізнавання голосу або почерку. Метою даної роботи є, власне, визначення позитивних та негативних аспектів застосування систем штучного інтелекту в галузі безпеки інформації. Визначено, що такі системи мають вагому роль в поточному та подальшому забезпеченні безпеки даних, а також наведено ряд недоліків таких систем для майбутнього їх врахування. У статті було розглянуто те, що  штучний інтелект був розроблений шляхом вивчення того, як людський мозок думає, навчається і приймає рішення, а потім застосовує ці біологічні механізми до комп'ютерів. На відміну від класичних обчислень, де кодери забезпечують точні входи, виходи і логіку, штучний інтелект заснований на наданні машині вхідних даних і бажаного результату, дозволяючи машині розвивати свій власний шлях для досягнення поставленої мети. Штучний інтелект – це технологія, яка перетворює всі сфери життя. Це широкий інструмент, який дозволяє людям переосмислити, як ми інтегруємо інформацію, аналізуємо дані та використовуємо отримані результати для покращення процесу прийняття рішень. Вони змінюють спосіб, яким ми шукаємо інформацію, як ми спілкуємося один з одним, навіть як ми поводимося. Ця трансформація стосується багатьох областей, включаючи освіту. Основною метою даної статті є огляд вирішення проблем за допомогою штучних технологій. У представленому огляді літератури ми розглянули чотири категорії: індивідуальний освітній контент, інноваційні методи навчання, технологія розширеної оцінки, комунікація між студентом і викладачем. Розглянувши публікації на цю тему, ми представляємо тут можливу картину того, як штучний інтелект змінить ландшафт освіти. Починаючи з короткої історії штучного інтелекту, в даній статті представлений загальний огляд цієї технології.