Соціокомунікативний потенціал інформаційних продуктів українських видавців галузевих періодик

Abstract

Зроблено критичний огляд видавничої продукції, яку створюють редакції галузевих медіа. Встановлено, що система редакцій галузевих періодик об’єднує не лише електронні, друковані журнали та газети, а й книжки, каталоги, плакати, сайти й інші електронні видання (зокрема, програмні продукти та маркетплейси, соціальні мережі). Аргументовано, що хоча друковані журнали та газети продовжують функціонувати для фахової спільноти, а вебсайти — як окреме гіпертекстове середовище для підвищення кваліфікації професіоналів, аналіз лише вищевказаних видань не є вичерпним задля розуміння специфіки функціонування суб’єктів цього ринку. Українські галузеві журнали та газети неодноразово були об’єктом наукових розвідок, проте в нинішніх кризових умовах для українського видавничого бізнесу дедалі більше уваги приділяється пошуку якомога комфортнішої форми подання інформації для аудиторії, дослідженню впливу нових технологій та змін у медіапросторі. Необхідність розглянути видання в контексті сучасності зумовлена зростанням їх ролі як суб’єкта фахової та позафахової комунікації. Кожен з інформаційних продуктів має власне унікальне функціональне призначення. Для більшості видань важливо слугувати джерелом доходів, привертати увагу до галузевого видання. Каталоги, соціальні мережі, виставкові газети спроможні забезпечити рекламну, іміджеву, фінансову взаємодію із суміжними аудиторіями періодичного видання. Книги, програмні продукти покликані задовольнити інтерес до певної теми чи явища, розширюючи можливості редакції з акумулювання інформації. У кризових умовах, якщо випуск електронного чи друкованого видання неможливий, інші видавничі продукти можуть стати основними для отримання доходів редакції та утримання цільової аудиторії видання.