Опірність України в контексті євроатлантичної інтеграції.

Abstract

У статті висвітлено проблеми головного сучасного геополітичного виклику - російської агресії проти України. Розглянуто зміцнення української опірності в умовах російської інвазії. Досліджено злочинний характер рашизму як підґрунтя російського експансіонізму, і відповідно екзистенційної загрози Україні. Визначено ключову роль вступу України до НАТО не лише для кардинального посилення опірності України, а і для переможного завершення війни. Потенціал національної стійкості та національної безпеки значною мірою залежить від зовнішнього фактора та його врахування у відповідній державній стратегії. За нинішніх умов повномасштабної війни з Російською Федерацією врахування зовнішніх факторів у контексті розробки стратегій національної стійкості та національної безпеки стає для України особливо значущим. Євроатлантична інтеграція може істотно зміцнити стійкість українців у протистоянні загрозам національній безпеці. Україні важливо спрямувати зусилля на активізацію процесів євроатлантичної та європейської інтеграції. Участь в ініціативах, запропонованих зовнішніми партнерами України, сприятиме досягненню ефективних результатів у підвищенні опірності та стійкості українського суспільства в майбутньому.Україна має всі передумови для таких трансформацій, перш за все завдяки активному громадянському суспільству, яке виявило свою організованість. Проте суспільство має розширити свою активність на повсякденні аспекти життя, не обмежуючись лише кризовими ситуаціями. Необхідно послідовно змінювати свідомість українців, реалізуючи завдання трансформацій. Лише за допомогою внутрішніх трансформацій, зміни традиційних підходів та менталітету Україна може зайняти достойне місце серед цивілізованих націй світу, уособлюючи високі духовні цінності, такі, як свобода, незалежність, гідність і самоповага.Ключові слова: опірність України, рашизм, НАТО, російська агресія, євроатлантична інтеграція України.