ХУДОЖНІЙ ЗМІСТ ПЕРЛИН ЦЕРКОВНОЇ АРХІТЕКТУРИ БОЙКІВЩИНИ

Abstract

Із давніх часів Бойківщина славиться своїми мистецькими традиціями. Збережені на Бойківщині твори народного малярства XVI–XVIII ст. належать до комплексу унікальних пам’яток української національної художньої культури. Традиційне декоративне мистецтво Бойківщини – вишивка, різьба по дереву, декорування одягу, розпис писанок – мають свій самобутній характер. Архітектура посідає чільне місце в культурній діяльності місцевого населення та принесла йому загальне визнання. І це цілком природно, адже на Бойківщині споконвіку був ліс – чудовий будівельний матеріал. Народні майстри будували хати з галереями, водяні млини, церкви, дзвіниці, які ми зараз вважаємо шедеврами народного зодчества. Упродовж століть вироблявся неповторний бойківський стиль, в якому відобразилися кмітливість, спостережливість, естетичні смаки та вподобання будівничих. Використання деревини сприяло розвитку її художньої обробки та технологій. Давні будівлі вражають своїм виглядом, вдалим дотриманням пропорцій, завжди доречним декоративним оздобленням, доцільністю і раціональністю. Кращі зразки архітектури, що витримали випробування часом і стали пам’ятками культури, свідчать про високу майстерність, художній смак їхніх творців. Дерев’яні храми – це твори архітектурної довершеності, які чи не найкраще ідентифікують українців як націю. Бойківська сакральна архітектура вирізняється мальовничістю, пропорційністю, вдалим співвідношенням мас і форм, майстерністю обробки матеріалу. На етнічній території Українських Карпат сформувався так званий тип бойківських церков – тридільна і триверха церква, в якій зруби святилища, нави і бабинця (притвору) перекриті шатровими завершеннями з багатьма заломами. Незважаючи на те, що в різних регіонах були різні школи будівництва дерев’яних церков, принципи їхньої побудови однакові. Бойківськa apxiтектуpa велична у своєрідності та неповторності українського народу та світової спадщини артистичних здобутків.