{"title":"Аналіз плазмового рівня міРНК-497 у крові хворих на рак молочної залози","authors":"О.О. Harashchenko","doi":"10.22141/2663-3272.6.2.2023.89","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Актуальність. Рак молочної залози (РМЗ) є гетерогенним захворюванням з варіабельним клінічним перебігом, морфологічними й молекулярно-біологічними особливостями. Упродовж моніторингу клінічного перебігу патологічного процесу у хворих на РМЗ дослідники поставили завдання виявити можливий взаємозв’язок між клінічними проявами захворювання і рівнем експресії міРНК-497. Кореляція рівнів міРНК-497 з вираженістю клінічної симптоматики й біологічними субтипами пухлини може бути застосована для прогнозування клінічного перебігу хвороби, зокрема безрецидивної виживаності хворих на РМЗ. Матеріали та методи. Дослідили зв’язок рівня міРНК-497 у плазмі крові хворих на РМЗ з клініко-патологічними особливостями захворювання жінок двох груп: до 45 років і старше від 45 років. Результати. Встановлено вірогідно вищі рівні міРНК-497 у плазмі крові хворих у пременопаузальному віці порівняно з менопаузою, тоді як у здорових жінок відзначено протилежну тенденцію. Не виявлено залежності між рівнем міРНК-497 і розміром пухлин і стадією раку (Grade), але відзначено слабку позитивну кореляцію між рівнем міРНК-497 і стадією N0-N3, виражену тенденцію до зростання показника на стадії N3, яка в групі хворих після ад’ювантної поліхіміотерапії була вірогідною. Рівень міРНК-497 після першого й повторного курсу неоад’ювантної поліхіміотерапії не мав статистично значущої різниці. Не виявлено різниці показника між молекулярними субтипами РМЗ, а деяка різниця між хворими з HER2+ і тричі негативним раком не була переконливою з причини невеликої вибірки таких пацієнтів. Також не виявлено зв’язку між проаналізованим рівнем міРНК-497 і віддаленими результатами, а отримані позитивні найближчі результати потребують додаткових досліджень. Висновки. Аналіз рівня міРНК-497 може бути корисним при стадіюванні РМЗ. На думку авторів статті, доцільність продовження досліджень у цьому напрямі полягає перш за все в накопиченні масиву даних про рівні міРНК-497 в плазмі крові у хворих на РМЗ з метою виявлення взаємозв’язку експресії цього маркера з клінічним перебігом і прогнозом захворювання.","PeriodicalId":513108,"journal":{"name":"Practical oncology","volume":"17 12","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-02-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Practical oncology","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.22141/2663-3272.6.2.2023.89","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Актуальність. Рак молочної залози (РМЗ) є гетерогенним захворюванням з варіабельним клінічним перебігом, морфологічними й молекулярно-біологічними особливостями. Упродовж моніторингу клінічного перебігу патологічного процесу у хворих на РМЗ дослідники поставили завдання виявити можливий взаємозв’язок між клінічними проявами захворювання і рівнем експресії міРНК-497. Кореляція рівнів міРНК-497 з вираженістю клінічної симптоматики й біологічними субтипами пухлини може бути застосована для прогнозування клінічного перебігу хвороби, зокрема безрецидивної виживаності хворих на РМЗ. Матеріали та методи. Дослідили зв’язок рівня міРНК-497 у плазмі крові хворих на РМЗ з клініко-патологічними особливостями захворювання жінок двох груп: до 45 років і старше від 45 років. Результати. Встановлено вірогідно вищі рівні міРНК-497 у плазмі крові хворих у пременопаузальному віці порівняно з менопаузою, тоді як у здорових жінок відзначено протилежну тенденцію. Не виявлено залежності між рівнем міРНК-497 і розміром пухлин і стадією раку (Grade), але відзначено слабку позитивну кореляцію між рівнем міРНК-497 і стадією N0-N3, виражену тенденцію до зростання показника на стадії N3, яка в групі хворих після ад’ювантної поліхіміотерапії була вірогідною. Рівень міРНК-497 після першого й повторного курсу неоад’ювантної поліхіміотерапії не мав статистично значущої різниці. Не виявлено різниці показника між молекулярними субтипами РМЗ, а деяка різниця між хворими з HER2+ і тричі негативним раком не була переконливою з причини невеликої вибірки таких пацієнтів. Також не виявлено зв’язку між проаналізованим рівнем міРНК-497 і віддаленими результатами, а отримані позитивні найближчі результати потребують додаткових досліджень. Висновки. Аналіз рівня міРНК-497 може бути корисним при стадіюванні РМЗ. На думку авторів статті, доцільність продовження досліджень у цьому напрямі полягає перш за все в накопиченні масиву даних про рівні міРНК-497 в плазмі крові у хворих на РМЗ з метою виявлення взаємозв’язку експресії цього маркера з клінічним перебігом і прогнозом захворювання.