ГЕНЕЗИС НАЦІОНАЛЬНОГО ПРАВОВОГО РЕЖИМУ ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ

Abstract

Анексія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, тимчасова окупація частини Донецької та Луганської областей, Херсонської та Запорізької областей України, новий виток ескалації – широкомасштабне вторгнення держави-агресора на територію України, – все це спровокувало найбільшу безпекову кризу в Європі з часів Другої світової війни. Акцент нормотворчої діяльності, в тому числі, зміщується на уточнення вже існуючого правового режиму тимчасово окупованих територій, як відповідь на збройний напад держави-агресора та суспільний запит на продовження забезпечення прав та свобод людини та громадянина на тимчасово окупованій території України, з урахуванням якісно-нових обставин об’єктивної дійсності. Нормативно-правове регулювання суспільних відносин, пов’язаних з тимчасовою окупацією як політико-правовим явищем та її наслідками для України та її громадян, має відповідати потребам забезпечення спектру прав і свобод людини та громадянина з однієї сторони, та враховувати аспект протидії реальним загрозам національній безпеці України з іншої. Як наслідок, нормотворення у вказаній сфері, має враховувати досягнення юридичної науки, з метою підготовки науково обґрунтованих положень законодавства правового режиму тимчасово окупованих територій, що й обумовлює актуальність та доцільність дослідження в обраній сфері наукового пізнання.