ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ОХОРОНИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Abstract

Враховуючи важливість економічної зацікавленості у дотриманні всіх вимог у відповідності до нормативних актів, яка на сьогоднішній день є одним із основних факторів покращення стану охорони праці на сучасних приватних і державних підприємствах, виникає крайня необхідність створення економічних механізмів стимулювання роботодавця у виконання обов’язку гарантування безпечних умов, своєчасного проведення атестації робочих місць, застосування вичерпних заходів із мінімізації впливу шкідливих факторів виробництва на здоров’я працівників. У статті розглянуто економічне значення охорони праці на підприємствах харчової промисловості, що визначається ефективністю заходів щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці, а також економічним вираженням соціальної значущості охорони праці, що оцінюється за результатами, отриманими шляхом зміни соціальних показників шляхом здійснення заходів щодо поліпшення умов праці: підвищення продуктивності праці, збільшення фонду робочого часу, зменшення витрат, пов’язаних із плинністю кадрів через умови. У результаті поліпшення таких умов нормалізується психологічне середовище трудового колективу, підвищується стабільність у роботі та продуктивність. Збільшення фонду робочого часу досягається за рахунок скорочення добових втрат від виробничого травматизму. Економії, пов’язаної з матеріальною шкодою, можна досягнути за рахунок скасування витрат і компенсацій за несприятливі умови праці внаслідок недотримання відповідних санітарно-гігієнічних вимог і правил безпеки на робочому місці. Покращення умов, зниження виробничого травматизму та рівня виникнення професійних захворювань може мати не тільки соціальну, а й економічну вигоду, оскільки результати роботи з охорони праці призводять до збільшення фонду робочого часу та підвищення ефективності використання обладнання на підприємствах харчової промисловості, зменшення плинності кадрів, створення несприятливих умов та зменшення витрат на компенсації, а також тих, що пов’язані з виробничим травматизмом та захворюваннями робітників. Проте реалізація заходів, спрямованих на поліпшення умов та зниження виробничого травматизму та професійної захворюваності, вимагає витрат, це часто призводить до зростання собівартості продукції та зниження доходів, що негативно сприймається багатьма роботодавцями. Такі витрати вважаються збитковими.