В. Ф. Макєєв, У. Д. Телішевська, Р. В. Кулінченко, О. Д. Телішевська
{"title":"Оклюзійні інтерференції і скронево-нижньощелепні розлади","authors":"В. Ф. Макєєв, У. Д. Телішевська, Р. В. Кулінченко, О. Д. Телішевська","doi":"10.11603/2311-9624.2020.1.12041","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Резюме. На сьогодні немає жодної узгодженої оклюзійної концепції, яка давала би відповідь на розробку ефективної технології нормалізації оклюзійних контактів при тому чи іншому варіанті прикусу. Багато в чому складність ситуації пояснюється існуючою до тепер «оклюзійною незʼясованістю», яка затруднює оптимальний вибір тактики лікування оклюзійної інтерференції. \nМета дослідження – проаналізувати джерела науково-медичної інформації відносно сучасних поглядів щодо впливу оклюзійних інтерференцій на скронево-нижньощелепні розлади. \nМатеріали і методи. Бібліографічний аналіз із питань взаємодії оклюзії і скронево-нижньощелепних суглобів. \nРезультати досліджень та їх обговорення. Класична гнатологічна теорія заснована на принципах концепції середньостатистичного «ідеального» прикусу, і на основі якої побудований середньоанатомічний артикулятор, відходить на задній план. Стабільні трансверзальні та вертикальні положення нижньої щелепи забезпечують фісурно-горбкові контакти жувальних зубів, які перешкоджають зміщенню нижньої щелепи, здійснюючи «оклюзійний захист СНЩС». Напрямні площини зубів у сагітальному та трансверзальному напрямках впливають на характер оклюзійних рухів нижньої щелепи. Оклюзійні порушення, особливо після неадекватного протезування, своїм впливом на скронево-нижньощелепні розлади можуть проявитися через 4–6 років, що повʼязано з високими пристосувальними можливостями як мʼязів, так скронево-нижньощелепних суглобів. \nВисновки. Необхідно зазначити недостатність даних про закономірності впливу оклюзії у динаміці патологічних процесів на функцію жувальних мʼязів і скронево-нижньощелепні суглоби, а також в питаннях донозологічної діагностики порушень функцій жувальних мʼязів і СНЩС в ортопедичній стоматології.","PeriodicalId":35793,"journal":{"name":"Journal of Clinical Dentistry","volume":"15 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2021-04-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"3","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Journal of Clinical Dentistry","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.11603/2311-9624.2020.1.12041","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"Q2","JCRName":"Dentistry","Score":null,"Total":0}
引用次数: 3
Abstract
Резюме. На сьогодні немає жодної узгодженої оклюзійної концепції, яка давала би відповідь на розробку ефективної технології нормалізації оклюзійних контактів при тому чи іншому варіанті прикусу. Багато в чому складність ситуації пояснюється існуючою до тепер «оклюзійною незʼясованістю», яка затруднює оптимальний вибір тактики лікування оклюзійної інтерференції.
Мета дослідження – проаналізувати джерела науково-медичної інформації відносно сучасних поглядів щодо впливу оклюзійних інтерференцій на скронево-нижньощелепні розлади.
Матеріали і методи. Бібліографічний аналіз із питань взаємодії оклюзії і скронево-нижньощелепних суглобів.
Результати досліджень та їх обговорення. Класична гнатологічна теорія заснована на принципах концепції середньостатистичного «ідеального» прикусу, і на основі якої побудований середньоанатомічний артикулятор, відходить на задній план. Стабільні трансверзальні та вертикальні положення нижньої щелепи забезпечують фісурно-горбкові контакти жувальних зубів, які перешкоджають зміщенню нижньої щелепи, здійснюючи «оклюзійний захист СНЩС». Напрямні площини зубів у сагітальному та трансверзальному напрямках впливають на характер оклюзійних рухів нижньої щелепи. Оклюзійні порушення, особливо після неадекватного протезування, своїм впливом на скронево-нижньощелепні розлади можуть проявитися через 4–6 років, що повʼязано з високими пристосувальними можливостями як мʼязів, так скронево-нижньощелепних суглобів.
Висновки. Необхідно зазначити недостатність даних про закономірності впливу оклюзії у динаміці патологічних процесів на функцію жувальних мʼязів і скронево-нижньощелепні суглоби, а також в питаннях донозологічної діагностики порушень функцій жувальних мʼязів і СНЩС в ортопедичній стоматології.