Pub Date : 2022-09-10DOI: 10.20535/2522-1078.2022.1(11).261723
Ольга Володимирівна Тріщук, Є. В. Чикалюк
Висвітлено трансформацію роботи відеовиробництва в умовах стійкої ізоляції, спричиненої пандемією COVID-19. Процес переходу медіакомпаній у віддалений режим роботи розглянуто на прикладі українських та зарубіжних відеопродакшенів. Виявлено явище гібридизації відеоконтенту під впливом фактора ізоляції та окреслено якісні зміни в аспекті оновлення форматів, взаємодії з користувачами та методології створення відеоматеріалів. Зосереджено увагу також і на зворотному боці кризового явища, спричиненого пандемією COVID-19: розглянуто етап ізоляції як загалом позитивну тенденцію, яка стала бекграундом для якісно нових зрушень і видозмін у галузі створення відеоконтенту. Показано вплив фактора ізоляції на ефективність продакшенів, переформатування основних робочих процесів в умовах коронакризи.
{"title":"Трансформація відеосередовища в режимі ізоляції","authors":"Ольга Володимирівна Тріщук, Є. В. Чикалюк","doi":"10.20535/2522-1078.2022.1(11).261723","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2522-1078.2022.1(11).261723","url":null,"abstract":"Висвітлено трансформацію роботи відеовиробництва в умовах стійкої ізоляції, спричиненої пандемією COVID-19. Процес переходу медіакомпаній у віддалений режим роботи розглянуто на прикладі українських та зарубіжних відеопродакшенів. Виявлено явище гібридизації відеоконтенту під впливом фактора ізоляції та окреслено якісні зміни в аспекті оновлення форматів, взаємодії з користувачами та методології створення відеоматеріалів. Зосереджено увагу також і на зворотному боці кризового явища, спричиненого пандемією COVID-19: розглянуто етап ізоляції як загалом позитивну тенденцію, яка стала бекграундом для якісно нових зрушень і видозмін у галузі створення відеоконтенту. Показано вплив фактора ізоляції на ефективність продакшенів, переформатування основних робочих процесів в умовах коронакризи. ","PeriodicalId":147506,"journal":{"name":"Обрії друкарства","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131331571","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-10DOI: 10.20535/2522-1078.2022.1(11).261745
О. А. Головко
Статтю присвячено розгляду питань формування комп’ютерної компетентності студентів спеціальності 061 «Журналістика». Комп’ютерна компетентність визначається як готовність студентів спеціальності 061 «Журналістика» застосовувати на практиці різноманітні програмні засоби для збору, зберігання, обробки та передачі інформації. Вона проявляється у знанні можливостей комп’ютерної техніки, вмінні ефективно реалізовувати їх у конкретній практичній професійній та соціальній діяльності.
{"title":"Формування комп’ютерної компетентності студентів спеціальності 061 «Журналістика»","authors":"О. А. Головко","doi":"10.20535/2522-1078.2022.1(11).261745","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2522-1078.2022.1(11).261745","url":null,"abstract":"Статтю присвячено розгляду питань формування комп’ютерної компетентності студентів спеціальності 061 «Журналістика». Комп’ютерна компетентність визначається як готовність студентів спеціальності 061 «Журналістика» застосовувати на практиці різноманітні програмні засоби для збору, зберігання, обробки та передачі інформації. Вона проявляється у знанні можливостей комп’ютерної техніки, вмінні ефективно реалізовувати їх у конкретній практичній професійній та соціальній діяльності.","PeriodicalId":147506,"journal":{"name":"Обрії друкарства","volume":"58 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116565928","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-10DOI: 10.20535/2522-1078.2022.1(11).264432
Г. В. Онкович
У статті йдеться про становлення медіаоствіти у вищій школі, спрямованої на всебічний розвиток особистості під час навчання. Завданням фахівця інформаційної епохи стає розвиток критичного мислення, вміння аналізувати та відбирати особистісно значущу інформацію, структурувати, узагальнювати та осмислено використовувати медіапродукти.Мета роботи — простежити розвиток явища «професійно орієнтована медіаосвіта» у вищій школі України, продемонструвати це на прикладі його впровадження в умовах дистанційного навчання під час воєнних дій в Україні. У дослідженні використано загальнонаукові методи: аналізу та синтезу, аналогії, системний аналіз, спостереження. Основною базою для дистанційного навчання були відомі платформи Google Classroom і Google Meet. Google Classroom (Гугл Клас).
{"title":"Професійно орієнитована медіаосвіта; з досвіду дистанційного навчання","authors":"Г. В. Онкович","doi":"10.20535/2522-1078.2022.1(11).264432","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2522-1078.2022.1(11).264432","url":null,"abstract":"У статті йдеться про становлення медіаоствіти у вищій школі, спрямованої на всебічний розвиток особистості під час навчання. Завданням фахівця інформаційної епохи стає розвиток критичного мислення, вміння аналізувати та відбирати особистісно значущу інформацію, структурувати, узагальнювати та осмислено використовувати медіапродукти.Мета роботи — простежити розвиток явища «професійно орієнтована медіаосвіта» у вищій школі України, продемонструвати це на прикладі його впровадження в умовах дистанційного навчання під час воєнних дій в Україні. У дослідженні використано загальнонаукові методи: аналізу та синтезу, аналогії, системний аналіз, спостереження. Основною базою для дистанційного навчання були відомі платформи Google Classroom і Google Meet. Google Classroom (Гугл Клас).","PeriodicalId":147506,"journal":{"name":"Обрії друкарства","volume":"134 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114446510","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-10DOI: 10.20535/2522-1078.2022.1(11).261706
Т. В. Літвінова-Михальонок
Розглянуто, які сучасні засоби комунікації були використані під час виборів шостого Президента України у 2019 році. У дослідженні застосовано метод порівняння — для дослідження виборчих кампаній президентів України та США. За допомогою методу узагальнення з’ясовані спільні риси у політичному піарі на прикладі використання соціальних мереж для політичної комунікації. Виявлено, що соціологічних досліджень з метою з’ясувати, а з яких конкретно джерел у соціальних мережах українські користувачі отримують інформацію про події в Україні та світі, не проводилося. За результатами дослідження трансформації в Україні засобів масової комунікації було з’ясовано, що соціальні мережі впливають на учасників політичних процесів у двосторонньому порядку.
{"title":"Трансформація засобів комунікації: як інтернет і соціальні мережі впливають на політичну комунікацію і змінюють відчуття реальності","authors":"Т. В. Літвінова-Михальонок","doi":"10.20535/2522-1078.2022.1(11).261706","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2522-1078.2022.1(11).261706","url":null,"abstract":"Розглянуто, які сучасні засоби комунікації були використані під час виборів шостого Президента України у 2019 році. У дослідженні застосовано метод порівняння — для дослідження виборчих кампаній президентів України та США. За допомогою методу узагальнення з’ясовані спільні риси у політичному піарі на прикладі використання соціальних мереж для політичної комунікації. Виявлено, що соціологічних досліджень з метою з’ясувати, а з яких конкретно джерел у соціальних мережах українські користувачі отримують інформацію про події в Україні та світі, не проводилося. За результатами дослідження трансформації в Україні засобів масової комунікації було з’ясовано, що соціальні мережі впливають на учасників політичних процесів у двосторонньому порядку. ","PeriodicalId":147506,"journal":{"name":"Обрії друкарства","volume":"35 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131709996","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-10DOI: 10.20535/2522-1078.2022.1(11).261698
О. А. Осмоловська
Метою статті є вивчення досвіду дослідницьких практик Великої Британії у питанні різноманіття та інклюзивності професійного видавничого середовища для подальшої адаптації у книжковій екосистемі України. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в українському науковому просторі здійснено аналіз британських досліджень з проблем інклюзії та різноманіття у видавничій галузі. Визначено особливості методології досліджень та окреслено позиції, що можуть бути використані українськими науковцями, видавцями для формування власних досліджень інклюзивності та різноманіття видавничого сектору. З’ясовано, що основними показниками успішності британських досліджень фактично є системність та комплексність, адже дослідницька робота проводиться не лише з керівниками, працівниками видавничих підприємств, а й з представниками авторського середовища.
{"title":"Досвід дослідницьких практик Великої Британії у питанні різноманіття та інклюзивності професійного видавничого середовища","authors":"О. А. Осмоловська","doi":"10.20535/2522-1078.2022.1(11).261698","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2522-1078.2022.1(11).261698","url":null,"abstract":"Метою статті є вивчення досвіду дослідницьких практик Великої Британії у питанні різноманіття та інклюзивності професійного видавничого середовища для подальшої адаптації у книжковій екосистемі України. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в українському науковому просторі здійснено аналіз британських досліджень з проблем інклюзії та різноманіття у видавничій галузі. Визначено особливості методології досліджень та окреслено позиції, що можуть бути використані українськими науковцями, видавцями для формування власних досліджень інклюзивності та різноманіття видавничого сектору. З’ясовано, що основними показниками успішності британських досліджень фактично є системність та комплексність, адже дослідницька робота проводиться не лише з керівниками, працівниками видавничих підприємств, а й з представниками авторського середовища. ","PeriodicalId":147506,"journal":{"name":"Обрії друкарства","volume":"80 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115677554","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-10DOI: 10.20535/2522-1078.2022.1(11).261703
С. В. Венідіктов
У статті показано, що стихійність медіасоціалізації проявляється через такі особливості: 1) брак усвідомлюваної суб’єктом мети; 2) суперечливість усвідомлюваних індивідом завдань медіасоціалізації; 3) неоднорідність компетентностей, що набуваються; 4) залежність від специфіки локального інформаційного середовища; 5) взаємообумовленість із завданнями основної активності в офлайн-середовищі; 6) брак точних хронологічних рамок; 7) неоднозначність з’ясування параметрів медіасоціалізованої особистості. Стихійний процес медіасоціалізації не суперечить загальному керованому характеру медіаосвіти, а доповнює його, формуючи нове медійне середовище, новий тип суб’єкта освітнього простору. Найбільш перспективним напрямом у статті визначено інтеграцію практик стихійної медіасоціалізації в медіаосвітні програми, що дозволить ефективно використати природний процес розвитку медійної грамотності та систематизувати необхідні компетентності.
{"title":"Медіасоціалізація як компонент медіаосвіти","authors":"С. В. Венідіктов","doi":"10.20535/2522-1078.2022.1(11).261703","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2522-1078.2022.1(11).261703","url":null,"abstract":"У статті показано, що стихійність медіасоціалізації проявляється через такі особливості: 1) брак усвідомлюваної суб’єктом мети; 2) суперечливість усвідомлюваних індивідом завдань медіасоціалізації; 3) неоднорідність компетентностей, що набуваються; 4) залежність від специфіки локального інформаційного середовища; 5) взаємообумовленість із завданнями основної активності в офлайн-середовищі; 6) брак точних хронологічних рамок; 7) неоднозначність з’ясування параметрів медіасоціалізованої особистості. Стихійний процес медіасоціалізації не суперечить загальному керованому характеру медіаосвіти, а доповнює його, формуючи нове медійне середовище, новий тип суб’єкта освітнього простору. Найбільш перспективним напрямом у статті визначено інтеграцію практик стихійної медіасоціалізації в медіаосвітні програми, що дозволить ефективно використати природний процес розвитку медійної грамотності та систематизувати необхідні компетентності.","PeriodicalId":147506,"journal":{"name":"Обрії друкарства","volume":"27 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122593880","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-10DOI: 10.20535/2522-1078.2022.1(11).261679
В. В. Георгієвська, І. В. Погребняк
У статті окреслено різні підходи семіотичної теорії до акту комунікації, який розглянуто як обмін еквівалентними сутностями, знаками у структурі семіотичних спілкувань. У контексті комунікації розуміємо тут поведінку, що вона впливає, формує, визначає настрої, очікування, сподівання інших. Визначено, що культура у внутрішньому русі постійно і цілеспрямовано примножує механізми, які ускладнюють процес передачі інформації. Розвиток культури здійснюється за принципом діалогу і трактується як засіб передачі інформації між закодованими системами. Аналіз дискурсу передбачає узагальнення текстів культури, визначення спільної, наративної граматики текстів, виявлення типових засобів вираження, джерел, чинної системи цінностей.
{"title":"Комунікативний складник у вимірах семіотики","authors":"В. В. Георгієвська, І. В. Погребняк","doi":"10.20535/2522-1078.2022.1(11).261679","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2522-1078.2022.1(11).261679","url":null,"abstract":"У статті окреслено різні підходи семіотичної теорії до акту комунікації, який розглянуто як обмін еквівалентними сутностями, знаками у структурі семіотичних спілкувань. У контексті комунікації розуміємо тут поведінку, що вона впливає, формує, визначає настрої, очікування, сподівання інших. Визначено, що культура у внутрішньому русі постійно і цілеспрямовано примножує механізми, які ускладнюють процес передачі інформації. Розвиток культури здійснюється за принципом діалогу і трактується як засіб передачі інформації між закодованими системами. Аналіз дискурсу передбачає узагальнення текстів культури, визначення спільної, наративної граматики текстів, виявлення типових засобів вираження, джерел, чинної системи цінностей.","PeriodicalId":147506,"journal":{"name":"Обрії друкарства","volume":"131 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132431515","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-10DOI: 10.20535/2522-1078.2022.1(11).261673
С. В. Венідіктов, Є. М. Іванов
Стаття відображає проміжні результати дослідження, що має на меті підготовку професійно орієнтованого словника сучасного молодіжного сленгу для використання як інструменту оперативної психолінгвістичної діагностики. Вивчення мовного субстандарту є актуальним через високий рівень динамічності цього мовного явища й пов’язане з аналізом молодіжного сленгу в інтернеті. Проведене дослідження дозволило виявити такі закономірності: 1) медіаспоживання молоді проявляється в розвитку мовної культури, у становленні великої групи мовного субстандарту, серед якого основне місце посідає молодіжний сленг; 2) основними категоріями молодіжного сленгу є інтернет-сленг, геймерський сленг, блатний сленг, наркосленг, медіасленг; 3) кожна з категорій молодіжного сленгу широко представлена в інтернет-джерелах, що свідчить про глобальний характер цифрової соціалізації.
{"title":"Молодіжний сленг як результат медіаспоживання","authors":"С. В. Венідіктов, Є. М. Іванов","doi":"10.20535/2522-1078.2022.1(11).261673","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2522-1078.2022.1(11).261673","url":null,"abstract":"Стаття відображає проміжні результати дослідження, що має на меті підготовку професійно орієнтованого словника сучасного молодіжного сленгу для використання як інструменту оперативної психолінгвістичної діагностики. Вивчення мовного субстандарту є актуальним через високий рівень динамічності цього мовного явища й пов’язане з аналізом молодіжного сленгу в інтернеті. Проведене дослідження дозволило виявити такі закономірності: 1) медіаспоживання молоді проявляється в розвитку мовної культури, у становленні великої групи мовного субстандарту, серед якого основне місце посідає молодіжний сленг; 2) основними категоріями молодіжного сленгу є інтернет-сленг, геймерський сленг, блатний сленг, наркосленг, медіасленг; 3) кожна з категорій молодіжного сленгу широко представлена в інтернет-джерелах, що свідчить про глобальний характер цифрової соціалізації.","PeriodicalId":147506,"journal":{"name":"Обрії друкарства","volume":"43 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130681255","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-10DOI: 10.20535/2522-1078.2022.1(11).261680
Світлана Борисівна Фіялка
Предметом дослідження стали напрями й умови взаємодії науковця у просторі наукової комунікації. Мета статті – схарактеризувати комунікаційні взаємодії сучасного науковця у просторі наукової комунікації, що формується науково-дослідними установами, грантодавцями, державою як одним із суб’єктів управління науковою діяльністю, редакціями наукових журналів, соціальними мережами тощо. Методологія дослідження ґрунтується на комплексі загальнонаукових методів (аналіз, синтез, узагальнення) та підходів (системний, соціокомунікативний підходи). Системний підхід до дослідження напрямів соціально-комунікаційних взаємодій було забезпечено завдяки аналізу як процесу поділу об’єкта дослідження на складники для їх вивчення, синтезу для розуміння об’єкта в цілому. Соціокомунікативний підхід застосовано для виявлення впливу на наукову комунікацію соціальних змін, що відбуваються в суспільстві.
{"title":"Напрями комунікаційної взаємодії сучасного вченого у просторі формальної і неформальної наукової комунікації","authors":"Світлана Борисівна Фіялка","doi":"10.20535/2522-1078.2022.1(11).261680","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2522-1078.2022.1(11).261680","url":null,"abstract":"Предметом дослідження стали напрями й умови взаємодії науковця у просторі наукової комунікації. Мета статті – схарактеризувати комунікаційні взаємодії сучасного науковця у просторі наукової комунікації, що формується науково-дослідними установами, грантодавцями, державою як одним із суб’єктів управління науковою діяльністю, редакціями наукових журналів, соціальними мережами тощо. Методологія дослідження ґрунтується на комплексі загальнонаукових методів (аналіз, синтез, узагальнення) та підходів (системний, соціокомунікативний підходи). Системний підхід до дослідження напрямів соціально-комунікаційних взаємодій було забезпечено завдяки аналізу як процесу поділу об’єкта дослідження на складники для їх вивчення, синтезу для розуміння об’єкта в цілому. Соціокомунікативний підхід застосовано для виявлення впливу на наукову комунікацію соціальних змін, що відбуваються в суспільстві. ","PeriodicalId":147506,"journal":{"name":"Обрії друкарства","volume":"26 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121159602","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-09-10DOI: 10.20535/2522-1078.2022.1(11).261707
Р. І. Сегол, Є. О. Дегтярьова, Г. О. Шевчук
У статті виокремлено роль редактора під час створення, опрацювання сучасних комп’ютерних ігор як частини розважального та навчального соціокомунікаційного простору. Визначено, що перед роботою над сюжетом важливо заздалегідь увиразнити ідею та мету гри, а також визначити ключові технічні та лудологічні параметри. З’ясовано, що редакторське опрацювання сценарію як літературного твору та як основного документа, що містить сюжет ігрової історії, має специфічні аспекти. Зокрема, редактор повинен проаналізувати структуру твору та її відповідність ігровому формату. Редактор має проаналізувати відповідність створених персонажів їхньому відображенню впродовж історії. Важливим для редакторської уваги є етап аналізу та виправлення фактологічного матеріалу. Відповідальним етапом роботи є текстова організація структури сценарію.
{"title":"Роль редактора у підготовці комп’ютерних ігор","authors":"Р. І. Сегол, Є. О. Дегтярьова, Г. О. Шевчук","doi":"10.20535/2522-1078.2022.1(11).261707","DOIUrl":"https://doi.org/10.20535/2522-1078.2022.1(11).261707","url":null,"abstract":"У статті виокремлено роль редактора під час створення, опрацювання сучасних комп’ютерних ігор як частини розважального та навчального соціокомунікаційного простору. Визначено, що перед роботою над сюжетом важливо заздалегідь увиразнити ідею та мету гри, а також визначити ключові технічні та лудологічні параметри. З’ясовано, що редакторське опрацювання сценарію як літературного твору та як основного документа, що містить сюжет ігрової історії, має специфічні аспекти. Зокрема, редактор повинен проаналізувати структуру твору та її відповідність ігровому формату. Редактор має проаналізувати відповідність створених персонажів їхньому відображенню впродовж історії. Важливим для редакторської уваги є етап аналізу та виправлення фактологічного матеріалу. Відповідальним етапом роботи є текстова організація структури сценарію.","PeriodicalId":147506,"journal":{"name":"Обрії друкарства","volume":"2 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132379405","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：