Рефлексія: осмислення понятійного статусу

У статті представлено результати аналізу загальнотеоретичних аспектів феномену рефлексії; показано її комплексний, міждисциплінарний і всеохоплюючий характер, вивчення якого дозволить не лише доповнити арсенал оптимальних умов для саморозвитку людини як особистості, а й поглибити уявлення про її сутнісні механізми становлення й актуалізації. Зміст цього поняття є найбільш вірогідним при визначенні шляху розв’язання проблем розвитку, саморозвитку та самоздійснення. Розкрито різні контексти диференціації рефлексії щодо її змістовного наповнення; наведені тлумачення, які відображають сучасну традицію у її трактуванні: по-перше, це рефлексивний аналіз, який дозволяє зрозуміти призначення конструювання ментальних (ідеальних) об’єктів; по-друге, це процес рефлексії, що призводить до розуміння тих смислів, які проявляються у міжособистісному спілкуванні, у самому процесі комунікації. Висвітлено сутність трьох провідних напрямів у розробці проблем рефлексії, а саме: дослідження рефлексивної самосвідомості людини, праці по творчому мисленню та вивчення рефлексії як пізнання людиною явищ чужої свідомості. Простеженогенезис поглядів психологів щодо розвитку рефлексії та її форм, видів у тісному зв’язку з процесами свідомості та самосвідомості особистості. Закцентовано увагу на важливості вивчення феномену рефлексії з позиції особистісного напряму, у межах якого рефлексивне знання розглядається як результат осмислення своєї життєдіяльності. Розглянуто функціональне призначення рефлексії: обґрунтовано перспективність вивчення рефлексії через базові конкретно-наукові категорії, які охоплюють всі основні аспекти психіки: «процес – властивості – стани», які найбільш цілісно відбивають якісну визначеність вивчаємого феномена. Розгляд рефлексії під таким кутом зору дозволяє її вивчати не за рахунок її часткових проявів і різновидів, а в її базових модусах. Це відкриває творчо-пошукове поле для дослідження рефлексії як певної синтетичної психічної реальності, яка одночасно є і процесом, і властивістю, і станом. Разом з тим, яка не зводиться ні до жодного з них, а виступає як синтез вказаних модусів, складаючи її якісну визначеність. Ключові слова: рефлексія, свідомість, самосвідомість, саморозвиток особистості.