ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ІНТРАЦЕРЕБРАЛЬНО УСКЛАДНЕНОГО ПІВКУЛЬНОГО МОЗКОВОГО ІНСУЛЬТУ У ХВОРИХ НА ФОНІ ГІПЕРТЕНЗИВНОЇ ДИСЦИРКУЛЯТОРНОЇ ЕНЦЕФАЛОПАТІЇ

Актуальність. Мозкові інсульти (МІ) в структурі причин смерті населення займають третє місце після ішемічної хвороби серця і злоякісних новоутворень. Мета дослідження – виділення нових структурних клінічних і патоморфологічних особливостей вторинного стовбурового синдрому (ВСС) залежно від наявності ускладнень мозкового півкульного інсульту та гіпертензивної дисциркуляторної енцефалопатії. Матеріали та методи. Під нашим спостереженням знаходився 201 хворий з ускладненим МІ: 91 з геморагічним інсультом (ГІ) і 110 з ішемічним інсультом (ІІ). З них 102 жінки і 99 чоловіків у віці від 44 до 72 років. У дослідженні використані: клінічний, рентгенологічний, гістологічний і статистичний методи. Результати дослідження. Порівнюючи за частотою інтрацеребральних ускладнень і важкості перебігу підгрупи з абортивним плином і групу з класичною картиною ВСС, можна відзначити, що найбільша частота ускладнень і несприятливих наслідків спостерігалася в осіб з класичним перебігом ВСС, – у 84 з 128 хворих (65,6%); потім у осіб з переважним ураженням неспецифічних ретикулярних систем стовбура мозку – у 22 з 43 (51,2%); і лише у 11 з 30 (36,7%) хворих з вогнищевими вторинними стовбуровими проявами відзначався летальний результат. Висновки. Виділено два варіанти абортивного перебігу ВСС, які мають не тільки клінічну, а й патоморфологічну основу: перший із загально-стовбуровими симптомами, при якому є глибоке ураження ретикуло-стовбурових структур; другий – з клінічно окресленою осередковою стовбуровою картиною, при якому розвивається більш виражене ядерне ураження черепних нервів. Виділені варіанти перебігу дозволяють розширити клінічне і патоморфологічне уявлення про ВСС, більш точно прогнозувати його результати, що, можливо, буде мати значення в тактиці ведення хворих з ускладненим мозковим інсультом.