ДІЄСЛІВНА МОРФОЛОГІЧНА ДОМІНАНТА КАТЕГОРІЇ ЧАСУ ЯК ОСНОВА ТЕМПОРАЛЬНОГО ПЛАНУ Й КОМПОЗИЦІЙНОЇ СТУКТУРИ ЛІРИЧНОГО ТВОРУ

Стаття присвячена дослідженню того, як реалізується експресивний потенціал маркованих та немаркованих членів трьохопозитної системи часу дієслова в поетичному тексті за умов згущення однорідних за певним морфологічним параметром одиниць, що утворюють його домінанту, а також визначенню ролі морфологічної домінанти часу у створенні темпорального фону й у розгортанні композиційної структури ліричного твору. Аналіз особливостей поетичного функціювання дієслівної категорії часу дозволяє виявити деякі загальні закономірності функціювання морфологічних домінант у поетичному тексті та простежити ступінь участі членів трьохопозитної системи часу дієслова у формуванні експресивності цієї морфологічної категорії, що утворює дієслівну домінанту часу ліричного тексту. У статті стверджується, що згущення дієслівних форм одного з трьох часів дієслова призводить до утворення морфологічної домінанти часу, яка є важливою й невід'ємною частиною композиційної структури твору та бере участь у передачі поетичних смислів. Експресивність морфологічної домінанти теперішнього часу як категорії, що є немаркованим членом граматичної опозиції, менш помітна читачеві у порівнянні з дієслівними домінантами форм майбутнього і минулого часу. Однак форми теперішнього часу дієслова мають потужний семантичний потенціал та за умов їхньої актуалізації у поетичному тексті в складі морфологічної домінанти передають широкий спектр значень й смислів. Форми минулого і майбутнього часу, що беруть участь у формуванні морфологічної домінанти, актуалізують один з темпоральних планів оповіді — минулого або майбутнього, а також виступають засобом поетичної виразності та розгортання ліричного сюжету поетичного твору.