ТИПОЛОГІЯ АВТОРСЬКИХ МОДЕЛЕЙ ХУДОЖНЬОГО МИСЛЕННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКІЙ СИМВОЛІСТСЬКІЙ ДРАМІ

Упродовж останніх років науковці системно досліджували теоретичні та історико-літературні засади українського та західноєвропейського символізму. Проте ще й досі не виявлено остаточно їх художніх особливостей в драматургічно-театральному світі як у національній, так і в зарубіжній культурі. Одним із важливих чинників такого дослідження є порівняльно-типологічний метод у вивченні цієї моделі авторського ідейно-естетичного мислення. Отож пропонована стаття має за мету з’ясувати своєрідність української форми цієї модерністської структури та її самодостатність у зіставленні із західноєвропейськими аналогами кінця ХІХ – початку ХХ століття. Відтак продуктивним у цьому стає порівняльно-типологічний метод та культурно-історична методологія. Власне у цьому полягає новизна пропонованої літературознавчої студії, що безумовно додасть посутній науковий штрих у виявленні національної самоцінності та самототожності авторських моделей символізму, зокрема на матеріалі проаналізованих соціально-філософських драматичних творів. Адже й досі в нашій науці не здійснено такої послідовної та системної аналітики саме жанру соціально-філософської символістської п’єси. Тому ця студія буде однією із таких літературознавчих спроб в руслі порівняльно-типологічних досліджень. Звідси, власне, й випливає практичне значення такого вивчення: результати його можуть бути використані у з’ясуванні національної моделі символізму, зокрема його самодостатності в українській драматургічно-театральній культурі для істориків нашого письменства і сценічного мистецтва, для написання наукових праць про модернізм як естетичне явище, для подальшого з’ясування своєрідності жанру української соціально-філософської драми, для аспірантів і докторантів, які розробляють проблеми функціонування модерністських типів художнього мислення в Україні та в Європі.