ДЕПОНУВАННЯ ВУГЛЕЦЮ В ПІРОГЕННО ПОШКОДЖЕНИХ СОСНОВИХ МОЛОДНЯКАХ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ

Визначено особливості депонування вуглецю в молодому сосновому насадженні Лівобережного Лісостепу, пошкодженому низовою пожежею, за нормативами оцінювання компонентів надземної фітомаси в насадженнях та дендрохронологічними методами, які дали можливість кількісно оцінити динаміку депонування вуглецю в стовбуровій масі деревини Pinus sylvestris L. За нормативами П. І. Лакиди, втрати депонованого вуглецю для компонентів надземної фітомаси на пошкоджених пожежею пробних площах становили 22–30 % проти контролю. Дендрохронологічними методами виявлено, що маса вуглецю в стовбурах дерев варіює протягом онтогенезу. Накопичення вуглецю в стовбуровій деревині суттєво не відрізнялося в контролі та пошкодженому вогнем насадженні протягом допожежного періоду (2006–2010 рр.), але впродовж післяпожежного періоду (2011–2017 рр.) відбувалося збільшення продукування вуглецю в стовбуровій деревині сосни пошкодженого насадження на 20 % унаслідок інтенсивного відпаду дерев, за рахунок яких покращилися умови освітлення та живлення для дерев, що залишилися живими. Швидкість акумулювання вуглецю в стовбурах дерев коливалася протягом онтогенезу, і водночас його маса збільшувався з віком дерев. При цьому запаси вуглецю всохлих дерев не було враховано. Приріст маси депонованого вуглецю після пожежі став інтенсивнішим, ніж на контролі, однак не компенсував загальні втрати від пожежі.