АВТОБІОГРАФІЗМ ЯК ОСОБЛИВІСТЬ ІДІОСТИЛЮ Ю. М. МУШКЕТИКА

Статтю присвячено розгляду автобіографічних мотивів у творчості видатного українського письменника другої половини ХХ ст. Ю.М. Мушкетика. Окреслено загальну автобіографічну тенденцію художньої творчості митця, проведено паралелі між окремими персонажами та самим автором. Установлено, що фікціональний світ майстра слова є частиною його авторської ідентичності та відображає основні вектори свідомості письменника. Наголошено, що автобіографізм для Ю.М. Мушкетика постає важливим джерелом для розширення художньої виразності, оскільки різні події та факти з життя письменника, поєднуючись з автопсихологічними переживаннями, постають виявом його ставлення до навколишньої дійсності, а художній вимисел можна розглядати при цьому як своєрідний механізм трансформації життєвої правди в художню. Автобіографізм у текстах автора розглянуто як домінантний засіб характеротворення, особливу рису індивідуального стилю майстра слова, як важливий елемент для вираження авторських інтенцій. В автобіографічності виявляється прагнення митця до самопізнання, осмислення власного досвіду, що є базовим мотивом творчості як такої. Установлено, що основними способами передачі автобіографічних мотивів у творчості Ю.М. Мушкетика є такі: опис подій із власного життя, приписування персонажам власних переживань та переконань, опис подій із життя близьких людей. Автобіографічні мотиви спостерігаються у творах про Голодомор, Другу світову війну, роботу на посаді редакторів чи наукових співробітників. Саме завдяки автобіографічним мотивам Ю.М. Мушкетик зумів найбільш повно відтворити різні історичні часи, починаючи від матеріальних деталей до психологічної атмосфери різних епох. Наголошено, що автобіографічний компонент надає можливість автору художньо втілити власну світоглядну позицію, а також сприяє глибшому та більш правдивому відтворенню духовно-психологічних переживань персонажів.