Президентські вибори на Тайвані 2024 р. крізь призму російсько-української війни

У статті здійснено аналіз детермінації внутрішньополітичними процесами на Тайвані регіональної системи міжнародних відносин. З моменту руйнації СРСР система міжнародних відносин знаходилась в еволюційному стані з повільною динамікою трансформацій. Російська ж агресія проти України, з одного боку, чітко засвідчила недієвість різнорівневих безпекових механізмів, а з іншого, підтвердила логіку світового політичного процесу, що всі попередні історичні типи систем міжнародних відносин народжувались після масштабних збройних конфліктів європейського чи глобального рівнів. У ситуації стратегічної невизначеності щодо основних контурів майбутньої світової системи міжнародних відносин та її регіональних підсистем результати виборів на Тайвані засвідчили орієнтацію тайванців на західні політичні цінності. Саме це є досить показовим у контексті структуризації вісі диктаторських режимів Росія – Північна Корея – Іран. Наразі кристалізується тенденція щодо прагнення країн залучених до територіальних конфліктів або затвердити більш чітко своє позиціонування щодо приналежності спірних територій або ж засвідчити свою можливість щодо силового розв’язання конфлікту. У шкалі пріоритетів КНР «тайванська проблема» є першою за значенням. Яка окрім всього має і морально-політичний вимір для Пекіна оскільки для КНР трансформація в суб’єкта міжнародних відносин з глобальним геополітичним впливом є своєрідною компенсаторикою більш ніж столітнього періоду історії, коли Китай був об’єктом іноземної агресії, нерівноправних угод і створення колоніальних анклавів на його території.