СТВОРЕННЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ ПРАВОСЛАВНИХ БРАТСТВ І ТОВАРИСТВ НА ПІДКАРПАТСЬКІЙ РУСІ ТА В СХІДНІЙ СЛОВАЧЧИНІ (1920–1930-ті рр.)

   Православна Церква на Підкарпатській Русі та в Східній Словаччині в 1920–1930-ті рр. переживала процес інституційної розбудови. В суспільстві вирувала «релігійна війна» між греко-католиками та православними, а також відбувалося протистояння двох юрисдикцій: сербської та константинопольської. Усі ці фактори послаблювали та дезорганізовували православний рух. Важливим об’єднавчим фактором виступили братства та товариства, котрі ставили собі за мету нести просвітницьку складову в селянські маси. Мета статті – з’ясувати передумови, зміст та наслідки діяльності православних братств і товариств у визначених хронологічних рамках та географічних межах. Методологічну основу дослідження становлять принципи історизму та об’єктивності. Автор реалізував їх, застосувавши методи аналізу та синтезу, логічний, історико-порівняльний, ретроспективний. Наукова новизна. Вперше проаналізовано утворення та діяльність православних братств і товариств, які діяли на території Підкарпатській Русі та в Східній Словаччині. Висновки. У 1920–1930-х рр. на Підкарпатській Русі та в Східній Словаччині виникло декілька православних товариств і братств. Відчутну роль у їхній діяльності відігравали священники та миряни – білоемігранти, котрі опинилися в межах ЧСР та активно влилися в життя православної Церкви. Братства ставили собі за мету просвітницьку та виховну діяльність, працюючи тісно з православними парафіями. Більшість товариств і братств так і не змогли розгорнути активну діяльність. Головними причинами цього явища було недостатнє фінансування організацій, які сподівалися лише на членські внески та пожертви благодійників. Однак на цей період православне населення було бідним. Селяни у першу чергу займалися зведенням культових споруд, церковних домів, опікою над духовенством тощо. Вони не мали вільних коштів та підтримку братств. Священники також перебували в скрутному матеріальному становищі. До того ж варто наголосити, що більшість братств стояли на русофільських позиціях, ідеалізували минуле Російської імперії, пропагували монархічні настрої серед населення та заперечували його український характер.