ВПЛИВ ДОБАВОК МІКРОВОЛАСТОНІТУ НА КРИСТАЛІЗАЦІЮ ПОРИСТИХ СКЛОКРИСТАЛІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ІЗ ВМІСТОМ РІЗНИХ ВИДІВ ГАЗОУТВОРЮВАЧІВ

У роботі проведені дослідження, спрямовані на підвищення міцності пористих склокристалічних матеріалів за рахунок утворення в міжпорових перегородках голчастих кристалів воластоніту, що мають армуючий ефект. Пористі матеріали отримували на основі бою скла з використанням в якості газоутворювачів сировини природного (суглинки) та техногенного (мартенівський та доменний шлаки, зола–унесення) походження. До складу сумішей скла з газоутворювачами вводили добавки мікроволастоніту в кількості 1.5–7.5 мас. ч. Випал зразків здійснювали за температур 750–850 °С в залежності від виду газоутворювача. За допомогою диференційно–термічного аналізу було досліджено процеси, що відбуваються в дослідних шихтах з вмістом добавки мікроволастоніту в умовах нагрівання, а за допомогою рентгенофазового аналізу – зміну фазового складу матеріалів після випалу. Для дослідних зразків визначали об’ємну вагу (кг/м3), міцність на стиск (МПа) та розраховували коефіцієнт конструктивної якості. У результаті проведеної роботи встановлено, що додавання мікроволастоніту сприяє утворенню в матеріалах воластоніту як основної кристалічної фази незалежно від виду газоутворювача та підвищує їх міцність до 6.3 МПа. Коефіцієнт конструктивної якості зразків, до складу яких вводили мікроволастоніт в кількості від 1.5 до 4.5 мас. ч., збільшується в середньому на 10 %, подальше ж його введення сприяє зниженню показників зазначеного коефіцієнту за рахунок зростання об’ємної ваги матеріалів та не є доцільним.