{"title":"医疗密码中的信任现象","authors":"Larysa Kurnosenko","doi":"10.34132/pard2022.17.05","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"В статті піддано аналізу фактори впливу на формування довіри в системі охорони здоров’я. З’ясовано, що феномен довіри в науковому дискурсі розглядається на системному, інституційному та міжособистісному рівні і в переважній більшості наукових досліджень співвідноситься зі створеним позитивним іміджем суб’єкту в інформаційному просторі. Наголошено, що розуміння довіри в системі охорони здоров’я здебільшого формують одноманітні підходи соціологічного спрямування, що не дає змоги застосовувати їх для обґрунтування державно-управлінських рішень і формування державної політики в охороні здоров’я. Визначено, що на системному рівні органи публічного управління галуззю за допомогою використання інформації цифрових сервісів отримують можливість формувати фінансову, кадрову, інформаційну політику в охороні здоров’я, управляти ресурсами галузі в умовах виникнення системних криз, забезпечувати контроль над цільовим використанням бюджетних коштів. Визначено, що в умовах змін, важливе значення для формування довіри в охороні здоров’я має широке використання цифрових технологій та сервісів. Досліджено основні напрями впливу цифрових технологій на формування довіри в охороні здоров’я на системному, інституційному та міжособистісному рівні. Зроблено висновок, що цифрове інформаційне середовище, як комунікативний простір, має значний потенціал і може виступати не лише генератором довіри, а й засобом управління довірою, формуючи нові моделі комунікації між органами влади, громадськими організаціями, засобами масової інформації,закладами охорони здоров’я та населенням.","PeriodicalId":33637,"journal":{"name":"Publichne upravlinnia ta regional''nii rozvitok","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-09-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"Феномен довіри в умовах цифровізації охорони здоров’я\",\"authors\":\"Larysa Kurnosenko\",\"doi\":\"10.34132/pard2022.17.05\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"В статті піддано аналізу фактори впливу на формування довіри в системі охорони здоров’я. З’ясовано, що феномен довіри в науковому дискурсі розглядається на системному, інституційному та міжособистісному рівні і в переважній більшості наукових досліджень співвідноситься зі створеним позитивним іміджем суб’єкту в інформаційному просторі. Наголошено, що розуміння довіри в системі охорони здоров’я здебільшого формують одноманітні підходи соціологічного спрямування, що не дає змоги застосовувати їх для обґрунтування державно-управлінських рішень і формування державної політики в охороні здоров’я. Визначено, що на системному рівні органи публічного управління галуззю за допомогою використання інформації цифрових сервісів отримують можливість формувати фінансову, кадрову, інформаційну політику в охороні здоров’я, управляти ресурсами галузі в умовах виникнення системних криз, забезпечувати контроль над цільовим використанням бюджетних коштів. Визначено, що в умовах змін, важливе значення для формування довіри в охороні здоров’я має широке використання цифрових технологій та сервісів. Досліджено основні напрями впливу цифрових технологій на формування довіри в охороні здоров’я на системному, інституційному та міжособистісному рівні. Зроблено висновок, що цифрове інформаційне середовище, як комунікативний простір, має значний потенціал і може виступати не лише генератором довіри, а й засобом управління довірою, формуючи нові моделі комунікації між органами влади, громадськими організаціями, засобами масової інформації,закладами охорони здоров’я та населенням.\",\"PeriodicalId\":33637,\"journal\":{\"name\":\"Publichne upravlinnia ta regional''nii rozvitok\",\"volume\":\" \",\"pages\":\"\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2022-09-09\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Publichne upravlinnia ta regional''nii rozvitok\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.34132/pard2022.17.05\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Publichne upravlinnia ta regional''nii rozvitok","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.34132/pard2022.17.05","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
Феномен довіри в умовах цифровізації охорони здоров’я
В статті піддано аналізу фактори впливу на формування довіри в системі охорони здоров’я. З’ясовано, що феномен довіри в науковому дискурсі розглядається на системному, інституційному та міжособистісному рівні і в переважній більшості наукових досліджень співвідноситься зі створеним позитивним іміджем суб’єкту в інформаційному просторі. Наголошено, що розуміння довіри в системі охорони здоров’я здебільшого формують одноманітні підходи соціологічного спрямування, що не дає змоги застосовувати їх для обґрунтування державно-управлінських рішень і формування державної політики в охороні здоров’я. Визначено, що на системному рівні органи публічного управління галуззю за допомогою використання інформації цифрових сервісів отримують можливість формувати фінансову, кадрову, інформаційну політику в охороні здоров’я, управляти ресурсами галузі в умовах виникнення системних криз, забезпечувати контроль над цільовим використанням бюджетних коштів. Визначено, що в умовах змін, важливе значення для формування довіри в охороні здоров’я має широке використання цифрових технологій та сервісів. Досліджено основні напрями впливу цифрових технологій на формування довіри в охороні здоров’я на системному, інституційному та міжособистісному рівні. Зроблено висновок, що цифрове інформаційне середовище, як комунікативний простір, має значний потенціал і може виступати не лише генератором довіри, а й засобом управління довірою, формуючи нові моделі комунікації між органами влади, громадськими організаціями, засобами масової інформації,закладами охорони здоров’я та населенням.