The institutional role of industry in a soviet city of the 1920s (on the example of Vinnytsia)

Мета роботи – на прикладі Вінниці, яка до революцій 1917 р. не мала ста- лих промислових і пролетарських традицій, розглянути інституційну роль промисловос- ті в радянсь кому місті. Методологія дослідження. Промисловість розглянуто як соціаль- ну інституцію, тобто вихідна позиція передбачає те, що функціонування промисловос- ті має культурний зміст, пов’язаний з певними ідеалами, цінностями, нормами тощо. Інституція тут розуміється як сукупність механізмів, завдяки яким культурні орієнти- ри трансформуються в соціальну практику. Хронологічно обрано 1920-ті рр., тобто пе- ріод боротьби міської влади за своє місце та свої права в радянській системі управління. Наукова новизна. Розвиток радянського міста 1920-х рр. розглянутий крізь призму інсти- туційного підходу до такої сфери економіки, як промисловість. Використання такого під- ходу обумовлено тим, що у радянській плановій економіці місто як учасник економічного життя ігнорувалось. Натомість промисловість відігравала визначальну роль в організа- ції життєдіяльності радянського міста. Висновки. Ідеологічні постулати марксистської тео рії та планова радянська економіка (централізоване управління промисловістю), з од- ного боку, та законодавчі обмеження можливостей міського управління, з іншого боку, пере- творювали промисловий комплекс в організм, який існував в міському середовищі сам по собі, зі свої ми правилами та рішеннями, ізольовано від функціонування поселення. Складалася ситуація, коли радянська промисловість самим фактом своєї наявності примушувала міську владу та навколишнє міське середовище прилаштовуватися до неї. Тобто, вона дія- ла як соціальна інституція, котра впливала на структуру населення міста, його соціальні та культурні практики, навколишній міський ландшафт та організацію міського просто- ру, а міська влада не мала жодних прямих управлінських важелів щодо неї.