Енергетичні втрати в переробному відділенні виробництва цукру

Abstract

Наведено основні енергетичні показники типової схеми виробництва цукру продуктивністю 3000 т цукру на добу. Проведено детальний аналіз споживання теплоти  переробним цехом, яка пов'язана з необхідністю підігріву сировинної стружки від початкової  температури до температури процесу дифузії. Витрата тепла при відборі дифузійного соку є регенераційними втратами, оскільки це тепло не відводиться з технологічного процесу, а лише переходить з дифузійного відділення у відділення сокоочищення. Але процес дифузії бажано проводити таким чином, щоб температура дифузійного соку була якомога нижчою, оскільки це дає можливість більш повно використовувати низькопотенційні вторинні джерела тепла (тепло пари, конденсатів і пари з сатураторів), а також дозволяє збільшити швидкість випаровування в МВУ. Найбільшу частину втрат можуть становити втрати тепла з сирою целюлозою. Вони досягають 75...85% тепла, яке було витрачено на нагрівання стружки до температури процесу дифузії. При відведенні сирої пульпи в пульпову яму все це тепло повністю втрачається, і для забезпечення необхідного температурного режиму процесу дифузії необхідно компенсувати ці втрати. Щоб зменшити ці втрати тепла, доцільно віджимати пульпу в пресах і повертати пресову воду жому в дифузний процес. Пресування доцільно як з технологічної точки зору, оскільки дає змогу зменшити втрати цукру в меззі, так і з термодинамічної, оскільки дає змогу в 1,5. .5 разів зменшити втрату тепла з мезгою, залежно від ступеня його здавлення. Найбільше надходження тепла в дифузний процес відбувається з живильною водою - 67...73% від загальної кількості, що відповідає майже третині всієї кількості пари, що надходить з ТЕЦ на цукровий завод.