МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ ПОШИРЕННЯ ТА НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНИХ ВПЛИВІВ У СЕГМЕНТІ СОЦІАЛЬНОЇ МЕРЕЖІ

Abstract

У даній роботі проведено дослідження існуючих методів генерації структури соціальних мереж, запропоновано метод генерації сегменту соціальної мережі з можливістю вибору різної кількості та типів кластерів, а також здійснено моделювання процесів поширення та нейтралізації інформаційних впливів в сегменті соціальної мережі з наперед заданими особливостями топології мережі. Проведено серію експериментів для моделювання поширення та нейтралізації інформаційних впливів з застосуванням різних поведінкових стратегій агентами впливу у соціальній мережі з метою виявлення найбільш ефективних дій для поширення таких впливів. Всього було проведено три серії експериментів. Перша серія експериментів проводилася для порівняння ефективності поширення інформаційних впливів при різних структурних положеннях агенту впливу у сегменті соціальної мережі. Друга серія експериментів проводилася з метою порівняння ефективності інформаційних впливів при різній кількості контрагентів, що протидіють ворожому інформаційному впливу. Третя серія експериментів мала на меті порівняння ефективності протидії інформаційному впливу при блокуванні різної кількості соціальних зв’язків ворожого агенту впливу. Встановлено, що ефективність інформаційного впливу та розповсюдження інформації у соціальній мережі залежить не лише від особистих якостей агенту впливу, наприклад, його репутації, але й від структурного положення та характеристик вузлів з околу агенту впливу. Експерименти показують, що навіть при найвигіднішому положенні і високому потенціалі інформаційного впливу, агенту впливу можна протидіяти або ж шляхом залучення контрагентів, або шляхом блокування його соціальних зв’язків. Конкретний метод протидії залежить від конкретної ситуації та структури сегменту соціальної мережі. Може бути застосований і комбінований метод, одночасно використовується і поширення контрінформації через контрагентів, і здійснюється блокування певної кількості соціальних зв’язків агенту впливу.