Напрями комунікаційної взаємодії сучасного вченого у просторі формальної і неформальної наукової комунікації

Abstract

Предметом дослідження стали напрями й умови взаємодії  науковця у просторі наукової комунікації. Мета статті – схарактеризувати комунікаційні взаємодії сучасного науковця у просторі наукової комунікації, що формується науково-дослідними установами, грантодавцями, державою як одним із суб’єктів управління науковою діяльністю, редакціями наукових журналів, соціальними мережами тощо. Методологія дослідження ґрунтується на комплексі загальнонаукових методів (аналіз, синтез, узагальнення) та підходів (системний, соціокомунікативний підходи). Системний підхід до дослідження напрямів соціально-комунікаційних взаємодій було забезпечено завдяки аналізу як процесу поділу об’єкта дослідження на складники для їх вивчення, синтезу для розуміння об’єкта в цілому. Соціокомунікативний підхід застосовано для виявлення впливу на наукову комунікацію соціальних змін, що відбуваються в суспільстві.