ВАЖЛИВІСТЬ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ З ОРТОПЕДАГОГІКИ В УМОВАХ СЬОГОДЕННЯ

Abstract

У сучасних умовах навчання, які характеризуються збільшенням обсягів учбового навантаження, зростанням інтенсифікації навчання і нервово-психічної напруги, в умовах статичного перевантаження і низької рухової активності достатньо швидкими темпами формуються передумови для раннього виникнення порушень опорно-рухового апарату у дітей. Сучасні епідеміологічні дослідження показують, що з віком питома вага даних порушень прогресивно зростає, складаючи в дошкільному віці 15-17 %, у початковій школі 30-33 %, у старшій 67–72 %, трансформуючись в інвалідність, внаслідок хвороб кістково-м’язової системи, у дорослого населення в 10-12 % випадків. Матеріали і методи. За даними лікувально-профілактичних установ (ЛПУ) м. Черкаси проведено епідеміологічний аналіз захворюваності міських школярів за період 1986-2022 рр. Захворюваність дітей вивчалась за показниками патологічної ураженості у перерахунку на 1000 осіб (‰).У дослідженнях використовувались методи теоретичного аналізу й узагальнення, епідеміологічний, графоаналітичний, математичний. Результати. Показники патологічної ураженості школярів м. Черкаси протягом останньої чверті століття мали стійку тенденцію до зростання у всіх вікових групах. В загальній структурі патологічної ураженості переважали порушення опорно-рухового апарату (сколіоз, плоскостопість, порушення постави та ін.), складаючи 215,19 ‰-286,14 ‰. Висновки. Зважаючи на зростання чисельності дітей із порушеннями опорно-рухового апарату виникає необхідність у забезпеченні закладів, служб, організацій, установ сфери освіти, охорони здоров’я та соціального захисту кваліфікованим персоналом, здатним застосовувати сучасні освітні, реабілітаційні, інформаційні технології у своїй професійній діяльності. Підготовка кваліфікованих фахівців спеціалізації 016.03 ортопедагогіка, що володіють сучасними освітньо-реабілітаційними технологіями, певною мірою сприятиме компенсації наявних порушень при роботі з дітьми з вадами постави.