Демографічне старіння та економічне зростання

Abstract

Проблема змін у демографіч­ній струк­турі, зокрема в контексті старін­ня, дає змогу розробити методологічні заса­ди соціально-демографічної політики розвит­ку, що обумовлює її актуальність. Висуну­то гіпотезу щодо існування певної стохас­тичної залежності між соціально-демогра­фічними індикаторами, структурними елемен­тами публічних видатків та інвести­ціями у фізичний капітал, на основі якої можна розробляти програми заходів економічної політики. Для підтвердження гіпо­тези використано низку прийомів, зокрема теоре­тичне узагальнення емпіричного дос­віду, статистики (групування, ранжуван­ня, аналіз рядів динаміки) тощо. Гіпотеза пере­вірена регресійною залежністю. Інформа­ційна база – статистика Світового Банку. Вивчено соціодемографічні та макроеконо­мічні характеристики низки країн Цент­ральної, Східної Європи і Балтії, які в 1990-х роках докорінно переглянули свої еко­номічні доктрини і здійснили комплекс рин­кових перетворень. В інтервалі 1960–2020 рр. оцінено загальну демографічну динаміку, визначено основні тренди демографічних змін. Висвітлено проблему трансформації вікової композиції населення країн вибірки у 1990–2020 рр., з’ясовано характер взаємо­впливу вікової структури і макроеконо­мічних характеристик. Виявлено взаємо­залежності між демографічним наванта­женням стар­шою віковою стратою і серед­німи темпами приросту реального ВВП на душу населення. На основі регресійного аналізу одержано адекватну модель, проте лише макро­економічний контролер – валові інвестиції у фізичний капітал – ста­тис­тично значимо позитивно впливали впро­довж всього аналізованого інтервалу. Нега­тив­ний вплив демографічного наван­таження на еконо­мічну динаміку має бути еліміновано програ­мами охорони здо­ров’я та підвищення ступеня активного залучення осіб старшої вікової стра­ти до процесів суспільного виробниц­тва. Щодо працездатної страти слід реа­лізувати заходи культивації інтелек­туаль­ного капі­талу. При цьому концепт демо­графічної стійкості слід імплемен­тувати до системи макроеконо­мічного регулювання роз­витку.