ВІТЧИЗНЯНА ДИПЛОМАТІЯ ПЕРІОДУ НЕЗАЛЕЖНОСТІ: СТАНОВЛЕННЯ ТА ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ

Abstract

В даній статті узагальнено питання значення та становлення вітчизняної дипломатії. В сучасних умовах глобалізованого світу дипломатія виступає невід’ємним елементом успіху будь якої держави. Дипломатія завжди була і залишається головним інструментом захисту державою своїх національних інтересів на міжнародній арені.Існування та розвиток держави як суб’єкта міжнародного права та актора міжнародних відносин не може відбуватися без зовнішніх зв’язків з іншими суб’єктами. Держави вступають у різні відносини між собою за допомогою дипломатії, що говорить про її важливе значення для існування самої держави. Розвиток дипломатії супроводжувався постійним розширенням її сфери дії до такого масштабу, що сьогодні навряд чи можна відшукати сферу, яка не становить інтерес для дипломатії. Економічні зв’язки, зокрема, стали більш тісними; співробітництво держав у військовій, культурній та іншій площині стало глобальним. Через такий складний характер дипломатичної діяльності важливо усвідомлювати становлення, розвиток та сучасний стан дипломатії, причому її характер відрізняється в залежності від конкретної держави, в тому числі України.У статті зазначено, що повноправним учасником міжнародного життя Україна стала тільки із набуттям незалжності і взяттям на себе відповідальності за виконання тих міжнародних домовленостей, які були закладені Українською РСР ще за часів Радянського Союзу. Розкрито, що сучасним зовнішньополітичним вектором України є Європейський Союз і НАТО, відповідальним за зовнішньополітичний курс країни є Президент України, а безпосереднє керівництво зовнішньополітичними діями та дипломатичною службою держави уряд здійснює через Міністерство закордонних справ.За роки незалежності Україна набула значного досвіду у формуванні зовнішньополітичного курсу і законодавчо закріпила своє прагнення до євроінтеграції та вступу до Організації Північноатлантичного договору (НАТО). Встановлено, що загальна оцінка реалізації зовнішньої політики протягом 2022 року підвищилась. Серед позитивних моментів, які прослідковуються, можна відзначити активізацію роботи інституцій, які формують і реалізовують зовнішню політику за пріоритетними напрямами. Втім, залишається низьким рівень стратегічного бачення розвитку зовнішньополітичних напрямів. Зазначено, що, досліджуючи хід історії розвитку зовнішньої політики України, можна спостерігати глобальні зрушення та позитивну тенденцію щодо розвитку її зовнішньополітичних зв’язків, переорієнтацію на засади цінностей західної демократії та активну участь у світовій політиці.