Подолання стереотипів про український/неукраїнський Донбас у сучасних українських літературно-художніх, есеїстичних практиках та акціях культурної дипломатії
{"title":"Подолання стереотипів про український/неукраїнський Донбас у сучасних українських літературно-художніх, есеїстичних практиках та акціях культурної дипломатії","authors":"Олена Євгенівна Бондарева","doi":"10.31743/tkpuzk.13130","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті досліджується траєкторія зміни суспільних стереотипів про тотальну неукраїнськість/антиукраїнськість Донбасу, яка уможливлюється завдяки сучасній українській літературі, культурним практикам, заходам і проєктам культурної дипломатії. Ключовим художнім текстом, довкола якого вибудовується аналітичне поле, обрано п’єсу Сергія Жадана “Хлібне перемир’я”, а контекстами стають його романи “Інтернат” та “Ворошиловград”, роман Вікторії Амеліної “Дім для Дома”, книга Олександра Михеда “Я змішаю твою кров з вугіллям. Зрозуміти український Схід”, проєкт PEN Ukraine “Мости замість стін, або Що об’єднує українців”, аналітичні дослідження-звіти Національної академії наук України та Українського центру економічних та політичних досліджень імені Олександра Разумкова, присвячені аналізу передумов, стану та наслідків війни на Донбасі, а також сучасні проєкти культурної дипломатії на Сході України. Наголошено, що саме українська культура сьогодні стає дієвим інструментом розбудови громадянського діалогу з людьми українського Сходу. Підкреслено, що культурні амбасадори України повсюдно створюють ефективні площадки для уможливлення такого діалогу і привертають увагу українського та світового співтовариства до його необхідності у контексті постколоніальних і посттоталітарних практик, а також у майбутніх повоєнних культурних стратегіях держави Україна.","PeriodicalId":330461,"journal":{"name":"TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych","volume":"60 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2021-12-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31743/tkpuzk.13130","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті досліджується траєкторія зміни суспільних стереотипів про тотальну неукраїнськість/антиукраїнськість Донбасу, яка уможливлюється завдяки сучасній українській літературі, культурним практикам, заходам і проєктам культурної дипломатії. Ключовим художнім текстом, довкола якого вибудовується аналітичне поле, обрано п’єсу Сергія Жадана “Хлібне перемир’я”, а контекстами стають його романи “Інтернат” та “Ворошиловград”, роман Вікторії Амеліної “Дім для Дома”, книга Олександра Михеда “Я змішаю твою кров з вугіллям. Зрозуміти український Схід”, проєкт PEN Ukraine “Мости замість стін, або Що об’єднує українців”, аналітичні дослідження-звіти Національної академії наук України та Українського центру економічних та політичних досліджень імені Олександра Разумкова, присвячені аналізу передумов, стану та наслідків війни на Донбасі, а також сучасні проєкти культурної дипломатії на Сході України. Наголошено, що саме українська культура сьогодні стає дієвим інструментом розбудови громадянського діалогу з людьми українського Сходу. Підкреслено, що культурні амбасадори України повсюдно створюють ефективні площадки для уможливлення такого діалогу і привертають увагу українського та світового співтовариства до його необхідності у контексті постколоніальних і посттоталітарних практик, а також у майбутніх повоєнних культурних стратегіях держави Україна.