Психодіагностика емоційної експресивності у наукових дослідженнях: об’єктивний рівень ставлення родини чи суб’єктивне переживання?

Abstract

Стаття має за мету емпірично дослідити емоційну експресивність у зіставленні її з боку родичів до особи із хронічним захворюванням та суб’єктивним сприйманням емоційної експресивності самою особою із захворюванням. Серед методів дослідження були теоретичні (аналіз, порівняння, узагальнення, синтез), Шкала ставлення родини (FamilyAttitudeScale, FAS) (Kavanaghetal., 1997), опитувальник для діагностики рівня емоційної експресивності (LevelofExpressedEmotion, LEE), (Cole&Kazarian, 1988), самооцінювання стану здоров’я на основі Короткої версії шкали SF 12-RCH (Huoetal., 2018). Вибірку дослідження склали 88 особи із захворюваннями шлунково-кишкового тракту (ШКТ), які перебували на стаціонарному лікуванні в гастроентерологічному й проктологічному відділеннях КЗ «Волинська обласна клінічна лікарня», а також їхні найближчі родичі внаслідок чого утворилося 88 діад (176 осіб). Результати кореляційного аналізу свідчать про наявність кореляційних зв’язків між показниками FAS та LEE (r=0,504, p<0,01), що свідчить про сильний зв’язок між об’єктивним сімейним кліматом, представленим емоційною гіперопікою, критичністю та ворожістю, та суб’єктивним переживанням такого ставлення з боку родини самими особами із хронічним захворюванням. Як висновок, об’єктивний рівень переживання ворожості, критичності та емоційної гіперопіки з боку родичів (сприйнятий рівень ЕЕ) втілюється у відповідне суб’єктивне переживання цих осіб. Ключові слова: емоційна експресивність, медичний діагноз, психодіагностика, методи, методики, сприйнята емоційна експресивність.