СУЧАСНИЙ ДОСВІД РОЗВИТКУ СИСТЕМ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ФАХІВЦІВ З ОХОРОНИ КОРДОНУ В ЛИТВІ, ЛАТВІЇ, ЕСТОНІЇ ТА ФІНЛЯНДІЇ

Abstract

У статті проаналізовано особливості організації дистанційного навчання персоналу прикордонних відомств у відомчих закладах освіти в Литві, Латвії, Естонії та Фінляндії з метою подальшого провадження передового досвіду в систему професійної підготовки персоналу Державної прикордонної служби України. Нині в прикордонних закладах освіти Латвії, Литві, Естонії та Фінляндії, спостерігається збільшення можливостей для розвитку систем дистанційного навчання, що призводить до збільшення кількості відповідних досліджень, проведення спільних проектів для визначення майбутніх освітніх стратегій. Результати аналізу системи дистанційного навчання в зазначених країнах ЄС вказують на загальні недоліки, такі як відсутність стратегічного підходу до розвитку дистанційного навчання та низький рівень цифрової компетентності викладачів щодо розробки інтерактивного навчального контенту, низька мотивація та залученість викладачів під час спілкування в Інтернет, дисбаланс між дистанційним навчанням курсантів та їх самостійним навчанням, а також необхідність покращення потенціалу інформаційно-освітнього середовища прикордонних закладів освіти. Для аналізу позитивних і негативних аспектів дистанційного навчання необхідним є регулярний зворотній зв'язок від курсантів і підтримка в розробці інтерактивного контенту. Основною перевагою використання комп’ютерних технологій є методичні матеріали, які мають можливість регулярного оновлення та доповнення, використання в будь-який час і в різних місцях. Для усунення недоліків дистанційного навчання, було надано пропозиції ЮНЕСКО, з метою структурування освітнього процесу і досягнення кращих результатів навчання. З метою розвитку систем дистанційного навчання прикордонників, партнерські заклади освіти країн ЄС розробили посібник з дистанційного навчання, який містить вказівки щодо розробки контенту дистанційного навчання прикордонників.