{"title":"ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ У СФЕРІ ВИБОРЧОГО ПРАВА В УКРАЇНІ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ","authors":"С. А. Петреченко","doi":"10.32837/pyuv.v0i6(41).961","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Петреченко С. А. Шляхи вдосконалення конституційного законодавства щодо забезпечення гендерноїрівності у сфері виборчого права в Україні в умовахєвроінтеграції. – Стаття.У статті проведено комплексне дослідження правових гарантій нормативного характеру, визначенихКонституцією та законами України. У ході дослідження встановлено, що принцип гендерної рівності –основа будови сучасної правової держави. Крім того,законодавство усіх передових країн визначає рівністьправ чоловіків та жінок, як обов’язкову демократичнувимогу. Також розкрито питання гендерної рівностів аспекті виборчого права, проаналізовано досвід Європейського Союзу та міжнародні зобов’язання, взятіУкраїною, а також охарактеризовано можливі шляхивдосконалення конституційного законодавства нашляху України до євроінтеграції.Проблема у забезпеченні ґендерної рівності полягає у тому, що поняття останньої розвинулось під часйого, власне, становлення та розкриття практично.Ґендерна рівність – це динамічне поняття, його сутність у 21 столітті ледве схожа на те, якою її сприймалираніше. Її забезпечення вимагає сучасного розуміннятого, що вона являє собою. Сьогодні забезпечення ґендерної рівності – це повний гарант рівності прав, свобод та обов’язків як жінок, так і чоловіків, враховуючифізіологічні, соціальні та психологічні особливостіобох статей щодо їх позиції у суспільних відносинах.Проблематичним є відсутність закріплення на законодавчому рівні поняття «ґендер» та нератифікація Стамбульської конвенції донині. Навіть попри те, що наразівідбувається фемінізація української мови, втім, досівідсутні рекомендації щодо запровадження ґендернорівноправної мови.Також в українському законодавстві відсутнє закріплення права на ґендерну ідентичність, а саме, на вільний вибір сексуальної орієнтації. Досі існує прогалинащодо спеціальної термінології в аспекті позначенняправ і свобод стосовно ґендерної ідентифікації та сексуальної орієнтації. Таким чином, теоретичне підгрунтя унашій державі досі не має визначеного стану. Хоч і прийнято спеціальне законодавство, де закріплено головнітерміни для даної сфери, втім, проглядається політикафемінізації мови, а ґендерно нейтральна лексика стаєзвичнішою для суспільства. Проте, з іншого боку,певні теоретичні проблеми забезпечення ґендерної рівності досі зостаються нагальними для їх вирішення.","PeriodicalId":251102,"journal":{"name":"Прикарпатський юридичний вісник","volume":"27 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-04-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Прикарпатський юридичний вісник","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32837/pyuv.v0i6(41).961","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Петреченко С. А. Шляхи вдосконалення конституційного законодавства щодо забезпечення гендерноїрівності у сфері виборчого права в Україні в умовахєвроінтеграції. – Стаття.У статті проведено комплексне дослідження правових гарантій нормативного характеру, визначенихКонституцією та законами України. У ході дослідження встановлено, що принцип гендерної рівності –основа будови сучасної правової держави. Крім того,законодавство усіх передових країн визначає рівністьправ чоловіків та жінок, як обов’язкову демократичнувимогу. Також розкрито питання гендерної рівностів аспекті виборчого права, проаналізовано досвід Європейського Союзу та міжнародні зобов’язання, взятіУкраїною, а також охарактеризовано можливі шляхивдосконалення конституційного законодавства нашляху України до євроінтеграції.Проблема у забезпеченні ґендерної рівності полягає у тому, що поняття останньої розвинулось під часйого, власне, становлення та розкриття практично.Ґендерна рівність – це динамічне поняття, його сутність у 21 столітті ледве схожа на те, якою її сприймалираніше. Її забезпечення вимагає сучасного розуміннятого, що вона являє собою. Сьогодні забезпечення ґендерної рівності – це повний гарант рівності прав, свобод та обов’язків як жінок, так і чоловіків, враховуючифізіологічні, соціальні та психологічні особливостіобох статей щодо їх позиції у суспільних відносинах.Проблематичним є відсутність закріплення на законодавчому рівні поняття «ґендер» та нератифікація Стамбульської конвенції донині. Навіть попри те, що наразівідбувається фемінізація української мови, втім, досівідсутні рекомендації щодо запровадження ґендернорівноправної мови.Також в українському законодавстві відсутнє закріплення права на ґендерну ідентичність, а саме, на вільний вибір сексуальної орієнтації. Досі існує прогалинащодо спеціальної термінології в аспекті позначенняправ і свобод стосовно ґендерної ідентифікації та сексуальної орієнтації. Таким чином, теоретичне підгрунтя унашій державі досі не має визначеного стану. Хоч і прийнято спеціальне законодавство, де закріплено головнітерміни для даної сфери, втім, проглядається політикафемінізації мови, а ґендерно нейтральна лексика стаєзвичнішою для суспільства. Проте, з іншого боку,певні теоретичні проблеми забезпечення ґендерної рівності досі зостаються нагальними для їх вирішення.