I. Mazur, A. Levchenko, M.V. Slobodyanyk, P.V. Mazur
{"title":"Сучасні підходи до лікування захворювань пародонта з використанням препарату місцевої дії з протизапальними та антибактеріальними властивостями","authors":"I. Mazur, A. Levchenko, M.V. Slobodyanyk, P.V. Mazur","doi":"10.22141/ogh.3.3.2022.124","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Актуальність. Сучасні дослідження в медицині засвідчують, що зубний наліт є провідним пусковим фактором у розвитку хвороб пародонта. Імунозапальна відповідь ясен розвивається за відсутності контролю над його формуванням. Тривалі імунозапальні процеси в яснах зумовлюють руйнування тканин пародонта, у тому числі періодонтальних волокон, та стимулюють резорбцію кісткової тканини альвеолярного відростка. При виборі методів лікування перевагу надають лікарським препаратам, що мають комплексну дію — протимікробну, протизапальну та знеболюючу. Мета дослідження: клініко-мікробіологічна оцінка ефективності застосування препарату холіну саліцилату в комбінації з цеталконію хлоридом у комплексному лікуванні хворих із загостреним перебігом генералізованого пародонтиту. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 52 пацієнти віком від 25 до 53 років (чоловіки — 23, жінки — 29 осіб), рандомно поділені на дві групи, стандартизовані за віком та станом тканин пародонта. Проведене клінічне, пародонтологічне обстеження з визначенням параклінічних індексів та рентгенологічне дослідження. Мікробіологічні дослідження проводили за допомогою тестової системи «ПародонтоСкрин» (ТОВ «ДНК-технологія»; реєстраційне посвідчення в Україні № 12407/2013 від 15.02.2013) та вивчали ступінь мікробного обсіменіння основними пародонтопатогенами. Проводили цитохімічний аналіз біологічного матеріалу вмісту пародонтальних карманів за допомогою конфокальної лазерної світлової мікроскопії. Обстеження та лікування пародонтологічних хворих проводили на кафедрі стоматології Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика. Генералізований пародонтит лікували відповідно до Наказу МОЗ України № 566 від 23.11.2004. Пацієнтам І контрольної групи (25 хворих) проводили первинне пародонтологічне лікування. Пацієнтам ІІ групи (27 хворих) додатково до первинного пародонтологічного лікування застосовували медикаментозне лікування із застосуванням холіну саліцилату та цеталконію хлориду у вигляді аплікацій на ясна тривалістю до 10–15 хвилин. Результати. Продемонстровано високу ефективність первинного пародонтологічного лікування інфекційно-запальних процесів тканин пародонта із додатковим використанням місцевого медикаментозного лікування холіну саліцилатом та цеталконію хлоридом, що значно покращило параклінічні показники порівняно з групою контролю. Застосування холіну саліцилату сприяло зменшенню показників індексу запалення — ПМА, індексу кровоточивості ясен за Мюллеманом — Саксером. Цеталконію хлорид покращив показник гігієнічного стану у пародонтологічних хворих, зменшив ступінь мікробного обсіменіння основними пародонтопатогенами за результатами ПЛР-дослідження. Комбінована дія двох компонентів має позитивний вплив на мікробну біоплівку за результатами цитологічного дослідження біологічного матеріалу вмісту пародонтальних карманів. Висновки. Використання додаткової місцевої протимікробної та протизапальної терапії в комплексі первинного пародонтологічного лікування хворих на генералізований пародонтит значно покращило результати проведеного лікування. Рекомендовано застосування гелю з холіну саліцилатом та цеталконію хлоридом в клініко-амбулаторних умовах при проведенні пародонтологічного лікування хворих на генералізований пародонтит та з наступним його призначенням в домашніх умовах двічі на день у вигляді аплікацій на тканини пародонта протягом 10 хвилин курсом 7–10 днів.","PeriodicalId":445461,"journal":{"name":"Oral and General Health","volume":"30 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-12-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"2","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Oral and General Health","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.22141/ogh.3.3.2022.124","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 2
Abstract
Актуальність. Сучасні дослідження в медицині засвідчують, що зубний наліт є провідним пусковим фактором у розвитку хвороб пародонта. Імунозапальна відповідь ясен розвивається за відсутності контролю над його формуванням. Тривалі імунозапальні процеси в яснах зумовлюють руйнування тканин пародонта, у тому числі періодонтальних волокон, та стимулюють резорбцію кісткової тканини альвеолярного відростка. При виборі методів лікування перевагу надають лікарським препаратам, що мають комплексну дію — протимікробну, протизапальну та знеболюючу. Мета дослідження: клініко-мікробіологічна оцінка ефективності застосування препарату холіну саліцилату в комбінації з цеталконію хлоридом у комплексному лікуванні хворих із загостреним перебігом генералізованого пародонтиту. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 52 пацієнти віком від 25 до 53 років (чоловіки — 23, жінки — 29 осіб), рандомно поділені на дві групи, стандартизовані за віком та станом тканин пародонта. Проведене клінічне, пародонтологічне обстеження з визначенням параклінічних індексів та рентгенологічне дослідження. Мікробіологічні дослідження проводили за допомогою тестової системи «ПародонтоСкрин» (ТОВ «ДНК-технологія»; реєстраційне посвідчення в Україні № 12407/2013 від 15.02.2013) та вивчали ступінь мікробного обсіменіння основними пародонтопатогенами. Проводили цитохімічний аналіз біологічного матеріалу вмісту пародонтальних карманів за допомогою конфокальної лазерної світлової мікроскопії. Обстеження та лікування пародонтологічних хворих проводили на кафедрі стоматології Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика. Генералізований пародонтит лікували відповідно до Наказу МОЗ України № 566 від 23.11.2004. Пацієнтам І контрольної групи (25 хворих) проводили первинне пародонтологічне лікування. Пацієнтам ІІ групи (27 хворих) додатково до первинного пародонтологічного лікування застосовували медикаментозне лікування із застосуванням холіну саліцилату та цеталконію хлориду у вигляді аплікацій на ясна тривалістю до 10–15 хвилин. Результати. Продемонстровано високу ефективність первинного пародонтологічного лікування інфекційно-запальних процесів тканин пародонта із додатковим використанням місцевого медикаментозного лікування холіну саліцилатом та цеталконію хлоридом, що значно покращило параклінічні показники порівняно з групою контролю. Застосування холіну саліцилату сприяло зменшенню показників індексу запалення — ПМА, індексу кровоточивості ясен за Мюллеманом — Саксером. Цеталконію хлорид покращив показник гігієнічного стану у пародонтологічних хворих, зменшив ступінь мікробного обсіменіння основними пародонтопатогенами за результатами ПЛР-дослідження. Комбінована дія двох компонентів має позитивний вплив на мікробну біоплівку за результатами цитологічного дослідження біологічного матеріалу вмісту пародонтальних карманів. Висновки. Використання додаткової місцевої протимікробної та протизапальної терапії в комплексі первинного пародонтологічного лікування хворих на генералізований пародонтит значно покращило результати проведеного лікування. Рекомендовано застосування гелю з холіну саліцилатом та цеталконію хлоридом в клініко-амбулаторних умовах при проведенні пародонтологічного лікування хворих на генералізований пародонтит та з наступним його призначенням в домашніх умовах двічі на день у вигляді аплікацій на тканини пародонта протягом 10 хвилин курсом 7–10 днів.