{"title":"СИСТЕМА ЗБОРУ ДАНИНИ ДО ПРАВЛІННЯ СВЯТОСЛАВА ІГОРОВИЧА","authors":"А. А. Настюк","doi":"10.32837/pyuv.v0i2.866","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Настюк А. А., Третяк С. М. Система збору данини до правління Святослава Ігоровича. - Стаття. \nУ статті нами досліджується виникнення та розвиток системи збору данини в Київській Русі. У нашій роботі ми проаналізували арабські джерела, в яких отримали дані про податкову систему в русів і слов’ян до приходу Рюрика. Нами було встановлено, що в ру- сів і слов’ян були різні по суті системи збору данини. Якщо в русів система податків була основана на базі процентних відрахувань на користь хакана й залежала напряму від прибутків, розбою та торгівлі, то в слов’ян надходження в казну царя залежали від об’єму вироблених харчів, які своєю чергою впливали на кількість родин. \nНаступним етапом нашого дослідження став період створення глобальної системи збору данини, яку візантійський імператор Костянтин Багрянородний назвав полюддя. Аналіз літописних джерел вказав, що система почалась формуватися після захоплення Олегом Києва. Ми дійшли висновку, що за основу системи сплати данини більшою мірою бралася хазарська модель. \nНами виявлено, що оподаткування з людини й сім’ї замінюється на сплату з господарської одиниці. Літописи вказують, що із самого початку формування системи сплати данини виплати були фіксовані й могли змінюватись тільки після спроб повстань із боку данників. Слід зазначити, що полюддя спонукало князівську владу шукати вигідні й великі центри збуту сировини. За вказаними критеріями таким центром стала Візантія. \nНами було встановлено, що залежність системи полюддя від візантійських ринків призвела до фінансової катастрофи в період правління Ігоря Рюриковича. Саме ця катастрофа, на нашу думку, і спричинила кризу в системі сплати данини. Ми вважаємо, що саме нестача коштів у казні руського князя через економічну блокаду Візантії й призвела до того, що були порушені данницькі відносини з древлянами. \nУ нашому досліджені ми дійшли висновку, що дії княгині Ольги були спрямовані не на встановлення нової системи збору данини, а на запуск старої, яка була зруйнована Ігорем Рюриковичем.","PeriodicalId":251102,"journal":{"name":"Прикарпатський юридичний вісник","volume":"143 6 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2021-08-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Прикарпатський юридичний вісник","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32837/pyuv.v0i2.866","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Настюк А. А., Третяк С. М. Система збору данини до правління Святослава Ігоровича. - Стаття.
У статті нами досліджується виникнення та розвиток системи збору данини в Київській Русі. У нашій роботі ми проаналізували арабські джерела, в яких отримали дані про податкову систему в русів і слов’ян до приходу Рюрика. Нами було встановлено, що в ру- сів і слов’ян були різні по суті системи збору данини. Якщо в русів система податків була основана на базі процентних відрахувань на користь хакана й залежала напряму від прибутків, розбою та торгівлі, то в слов’ян надходження в казну царя залежали від об’єму вироблених харчів, які своєю чергою впливали на кількість родин.
Наступним етапом нашого дослідження став період створення глобальної системи збору данини, яку візантійський імператор Костянтин Багрянородний назвав полюддя. Аналіз літописних джерел вказав, що система почалась формуватися після захоплення Олегом Києва. Ми дійшли висновку, що за основу системи сплати данини більшою мірою бралася хазарська модель.
Нами виявлено, що оподаткування з людини й сім’ї замінюється на сплату з господарської одиниці. Літописи вказують, що із самого початку формування системи сплати данини виплати були фіксовані й могли змінюватись тільки після спроб повстань із боку данників. Слід зазначити, що полюддя спонукало князівську владу шукати вигідні й великі центри збуту сировини. За вказаними критеріями таким центром стала Візантія.
Нами було встановлено, що залежність системи полюддя від візантійських ринків призвела до фінансової катастрофи в період правління Ігоря Рюриковича. Саме ця катастрофа, на нашу думку, і спричинила кризу в системі сплати данини. Ми вважаємо, що саме нестача коштів у казні руського князя через економічну блокаду Візантії й призвела до того, що були порушені данницькі відносини з древлянами.
У нашому досліджені ми дійшли висновку, що дії княгині Ольги були спрямовані не на встановлення нової системи збору данини, а на запуск старої, яка була зруйнована Ігорем Рюриковичем.
Nastiuk A. A., Tretyak S. M. 斯维亚托斯拉夫-伊霍洛维奇统治前的贡品征收制度。- 文章。在这篇文章中,我们研究了基辅罗斯朝贡征收制度的出现和发展。在我们的工作中,我们分析了阿拉伯资料,其中包含鲁里克到来之前罗斯和斯拉夫人税收制度的数据。我们发现,罗斯人和斯拉夫人的税收制度本质上是不同的。罗斯人的税收制度是按百分比向哈坎纳税,直接取决于利润、抢劫和贸易,而斯拉夫人向国王国库的收入则取决于粮食产量,这反过来又影响到家庭的数量。我们研究的下一阶段是建立全球征收贡品制度的时期,拜占庭皇帝君士坦丁-深红称其为民众。对编年史资料的分析表明,该制度在奥列格攻占基辅后开始形成。我们的结论是,朝贡体系在很大程度上以哈扎尔模式为基础。我们发现,对个人和家庭的征税被经济单位的付款所取代。编年史表明,从朝贡体系建立之初,付款就是固定的,只有在朝贡者试图叛乱后才能改变。值得注意的是,人口促使王子当局寻找有利可图的大型原材料销售中心。根据这些标准,拜占庭成为了这样一个中心。我们已经证实,在伊戈尔-茹里科维奇统治时期,对拜占庭市场的依赖导致了政治制度的财政灾难。我们认为,正是这场灾难导致了朝贡体系的危机。我们认为,正是由于拜占庭的经济封锁导致俄罗斯王子国库资金短缺,才导致了与德列夫里人朝贡关系的中断。在我们的研究中,我们得出的结论是,奥尔加公主的行动并不是为了建立新的朝贡体系,而是为了启动被伊戈尔-鲁里科维奇摧毁的旧体系。