BYZANTINE IMPACTS ON THE LIFE AND ACTIVITY OF RUS’ KING DANYLO ROMANOVICH

Abstract

У статті аналізуються візантійські впливи на життя короля Данила Романовича. Актуальність теми зумовлена недостатнім дослідженням в історичній науці ролі візантійського чинника у діяльності старшого сина галицько-волинського князя Романа Мстиславовича – Данила. Метою публікації є висвітлення ролі візантійського чинника у житті короля Данила. Розгляд питання походження матері Данила – великої княгині Романової, здійснено на основі аналізу різних версій, представлених в історіографії. З-поміж основних версій, зокрема боярської, католицької й візантійської, остання привернула увагу переважної частини науковців, оскільки має своїм підґрунтям союзну угоду Романа Мстиславовича з Візантією 1200 р. Версія про візантійське походження другої дружини князя Романа підкріплюється низкою аргументів, наприклад, походженням імені Данила. Воно з’явилося в іменослові Рюриковичів тільки на початку ХІІІ ст. Поява цього імені на Русі пов’язана з вшануванням пам’яті Св. Даниїла Стовпника, відомого у Візантії. Зв’язок імені старшого Романовича з Св. Даниїлом дає підстави на основі календаря церковних свят і загальної для Рюриковичів традиції відповідності християнського місяцеслова і княжого іменослова визначити дату народження Данила Романовича – біля 11 грудня 1201 р. Підвищений інтерес до стовпництва прослідковується також у появі на початку ХІІІ ст. м. Стовп’я, кам’яних веж-стовпів, переході матері Данила 1219 р. до Спасо-Стовп’євського монастиря. Візантійський чинник не тільки впливав на формування світоглядних позицій Данила Романовича, а й підкреслював його статус як монарха, зокрема зображенням орла на кам’яному монументі при в’їзді до м. Холма, парадним одягом Данила з оловиру, християнським смиренням й милістю до ворогів і опонентів. Візантійський (нікейський) чинник був однією з головних причин коронації Данила Романовича в другій половині 1253 р., яку підтримала княгиня Романова. Навіть участь Данила у боротьбі за австрійську спадщину мала візантійський контекст завдяки родинним зв’язкам матері Фрідріха ІІ Бабенберга – Феодори з княгинею Романовою. У статті зроблено висновок про те, що візантійський чинник прослідковується у житті Данила Романовича починаючи з виховання у візантійських традиціях, які з дитинства йому прищепила мати. В своїй політичній діяльності, Данило був послідовним прихильником візантійської моделі взаємин монарха з васалами і церковними діячами. Важливе місце у житті Данила Романовича відігравали духовні цінності, зокрема родинні реліквії та культи, які зазнали візантійських впливів.