{"title":"РІВЕНЬ ПРО- І ПРОТИЗАПАЛЬНИХ ЦИТОКІНІВ У ХВОРИХ НА ВІКОВУ ДЕГЕНЕРАЦІЮ МАКУЛИ ЗА УМОВ ЗАСТОСУВАННЯ ВІТАМІНУ D","authors":"T. Komarova","doi":"10.37321/immunology.2023.1-2-03","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Вступ. Вікова дегенерація макули (ВДМ) – найпоширеніша причина значної та незворотної втрати центрального зору в людей віком старше 50 років, при цьому частота захворювання з віком різко збільшується. У той час як патогенез ВДМ є багатофакторним, одним із ключових факторів є порушення імунної регуляції, зокрема синтезу цитокінів. \nМатеріали і методи. В дослідженні приймали участь 68 жінок віком від 62 до 87 років. що мали суху форму ВДМ. Усі пацієнти отримували лікування за традиційною формулою AREDS протягом 8 тижнів з інтервалом не менше ніж 12 тижнів. Друга група осіб отримувала препарати за формулою AREDS та препарати вітаміну D. Усім особам проводили визначення рівня цитокінів TNF-α, IFN-γ, IL-2, IL-6, IL-4, IL-5, IL-10 до та після лікування. Визначення рівня цитокінів проводили імуноферментним методом (IBL International, Німеччина). Визначення рівня вітаміну D проводили імунохемілюмінісцентним методом (Beckman Coulter, США). \nРезультати. В результаті проведеного дослідження було встановлено, що у осіб на тлі зниження 25-гідроксивітаміну D спостерігається посилення синтезу прозапальних цитокінів. Відмічено вірогідне підвищення рівня IFN-γ, TNF-α, IL-2, IL-6 у порівнянні з контрольною групою (p<0,05). Одночасно рівень протизапальних цитокінів IL-4, IL-5 та IL-10 у досліджуваної групи був нижчим у порівнянні з даними контрольної групи. Спостерігали тенденцію до зниження IL-4, IL-10 та вірогідне зниження IL-5. В групі пацієнтів, які приймали комбіновану терапію AREDS і вітаміну D, відмічалась тенденція до зниження цитокінів TNF-α, IFN-γ, IL-2, IL-6 і та вже через 2 місяці після лікування. Через 12 місяців після лікування було встановлено, що рівень TNF-α вірогідно знизився і наближався до його значень у контрольній групі. Спостерігалась також тенденція до зниження IFN-γ та IL-6. Щодо рівня протизапальних цитокінів, то встановлено вірогідне підвищення IL-5 в групі пацієнтів, яким застосовували AREDS в поєднанні з вітаміном D вже через 2 місяці після лікування. Через 12 місяців після лікування встановлено зростання його рівня, і наближення до його значень у контрольній групі. \nВисновки. Таким чином, застосування комплексної терапії AREDS з вітаміном D сприяє ефективнішій регуляції синтезу про- і протизапальних цитокінів. Застосування вітаміну D може відігравати активну роль в регуляції синтезу цитокінів і сприяти зниженню ризику або сповільненню розвитку ВДМ.","PeriodicalId":245566,"journal":{"name":"Immunology and Allergy: Science and Practice","volume":"183 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-06-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Immunology and Allergy: Science and Practice","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.37321/immunology.2023.1-2-03","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Вступ. Вікова дегенерація макули (ВДМ) – найпоширеніша причина значної та незворотної втрати центрального зору в людей віком старше 50 років, при цьому частота захворювання з віком різко збільшується. У той час як патогенез ВДМ є багатофакторним, одним із ключових факторів є порушення імунної регуляції, зокрема синтезу цитокінів.
Матеріали і методи. В дослідженні приймали участь 68 жінок віком від 62 до 87 років. що мали суху форму ВДМ. Усі пацієнти отримували лікування за традиційною формулою AREDS протягом 8 тижнів з інтервалом не менше ніж 12 тижнів. Друга група осіб отримувала препарати за формулою AREDS та препарати вітаміну D. Усім особам проводили визначення рівня цитокінів TNF-α, IFN-γ, IL-2, IL-6, IL-4, IL-5, IL-10 до та після лікування. Визначення рівня цитокінів проводили імуноферментним методом (IBL International, Німеччина). Визначення рівня вітаміну D проводили імунохемілюмінісцентним методом (Beckman Coulter, США).
Результати. В результаті проведеного дослідження було встановлено, що у осіб на тлі зниження 25-гідроксивітаміну D спостерігається посилення синтезу прозапальних цитокінів. Відмічено вірогідне підвищення рівня IFN-γ, TNF-α, IL-2, IL-6 у порівнянні з контрольною групою (p<0,05). Одночасно рівень протизапальних цитокінів IL-4, IL-5 та IL-10 у досліджуваної групи був нижчим у порівнянні з даними контрольної групи. Спостерігали тенденцію до зниження IL-4, IL-10 та вірогідне зниження IL-5. В групі пацієнтів, які приймали комбіновану терапію AREDS і вітаміну D, відмічалась тенденція до зниження цитокінів TNF-α, IFN-γ, IL-2, IL-6 і та вже через 2 місяці після лікування. Через 12 місяців після лікування було встановлено, що рівень TNF-α вірогідно знизився і наближався до його значень у контрольній групі. Спостерігалась також тенденція до зниження IFN-γ та IL-6. Щодо рівня протизапальних цитокінів, то встановлено вірогідне підвищення IL-5 в групі пацієнтів, яким застосовували AREDS в поєднанні з вітаміном D вже через 2 місяці після лікування. Через 12 місяців після лікування встановлено зростання його рівня, і наближення до його значень у контрольній групі.
Висновки. Таким чином, застосування комплексної терапії AREDS з вітаміном D сприяє ефективнішій регуляції синтезу про- і протизапальних цитокінів. Застосування вітаміну D може відігравати активну роль в регуляції синтезу цитокінів і сприяти зниженню ризику або сповільненню розвитку ВДМ.