Асертивність як значуща професійна якість майбутнього юриста

Abstract

У статті розглядається асертивність як професійно-значуща характеристика особистості майбутнього юриста, обґрунтовується необхідність її цілеспрямованого формування для покращення внутрішнього розкриття молодої людини як професіонала і її адаптації в професійному середовищі в цілому. У умовах особливу актуальність набувають питання, які стосуються формуванню професійної особистості майбутнього юриста. Професійна діяльність юриста висуває підвищені вимоги до мотиваційно-ціннісних, морально-моральних, емоційно-вольових особливостей суб'єкта праці, тому особливу актуальність набуває вивчення психологічної структури професійної особистості майбутнього юриста та її розвиток в умовах вузівської підготовки. Наведено теоретичні основи дослідження – ідеї вчених, які досліджували розвиток асертивності в рамках розвитку соціальної адаптації особистості, проблеми ствердження особистості в соціумі, формування професійно-значущих рис особистості. Зроблено акцент на важливості внутрішніх чинників професійної активності майбутнього юриста, наприклад, такі як самооцінка і рівень домагань, визначатимуть його поведінку в складних, професійно-відповідальних ситуаціях соціальної взаємодії, впливатимуть на процес формування навичок асертивної поведінки. Враховуючи те, що юристи чутливі до соціальних і психологічних стресів, працюють в криміногенних ситуаціях, особливої значущості набуває проблема збереження особистісної стійкості в умовах тиску соціального середовища. Навички асертивної поведінки в такому разі є свого роду елементом первинної профілактики професійних девіацій і протиставляються маніпуляції і деструктивним формам впливу. Відсутність необхідних життєвих навичок, стратегій поведінки, нездатність майбутніх юристів впоратися з новими соціальними вимогами, можуть спричинити за собою розвиток відхилень у поведінці і привести до її девіантних проявів, можливих акцентуацій характеру. Високий рівень асертивної поведінки значно підвищує адаптаційні процеси майбутніх юристів в професійному середовищі, благотворно впливає на їх соціалізацію і задає вектор їх професійного успіху, самоактуалізації і самореалізації. Необхідно вивчення специфіки формування навичок асертивної поведінки у майбутніх юристів, створення психолого-педагогічної програми занять з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей цієї професійної групи. Ключові слова:асертивність, професійно-значуща якість, професія юриста.