{"title":"ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ МОДЕЛЕЙ УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ","authors":"Наталія Корецька","doi":"10.36910/6775-2308-8559-2022-4-11","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Нині багато організацій у своїй щоденній діяльності стикаються з необхідністю впровадження змін. І це особливо актуально в сучасних умовах розвитку вітчизняного та міжнародного бізнесу, коли відбуваються постійні зміни і коли організації повинні швидко адаптуватися до вимог ринку в умовах глобалізації та інтернаціоналізації економіки.Здатність організацій адаптуватися до змін безпосередньо впливає на прибутковість їхньої діяльності. Проте немає унікального способу управління змінами, оскільки організації вибирають та обгрунтовують свою модель задля підвищення рівня поточної продуктивності, використання нових можливостей або вирішення ключових проблем.Вибір менеджерами ефективної моделі управління змінами є життєво важливим для керівництва, персоналу та іміджу/репутації організації в цілому.Основною метою дослідження є здійснення порівняльного аналізу моделей управління змінами (К. Левіна; МсКіnsеу 7-8; АDКАR та Кюблера-Росса).У цій статті на основі перегляду наукових літературних джерел здійснено порівняльний аналіз найвідоміших моделей управління змінами, що використовуються організаціями для ефективного управління перехідним етапом. Так автор досліджував чотири моделі, які найчастіше використовуються організаціями для управління змінами: модель Левіна, модель МсКіnsеу 7-8, модель АDКАR, модель Кюблера-Росса та.Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в тому, що автором встановлено відмінності та визначено основні переваги та недоліки для кожної моделі управління змінами.У цій статті використано комплексний огляд літератури, який досліджує та синтезує репрезентативний матеріал про ключові елементи ефективного управління змінами. Методологічною та теоретичною основою статті є наукові дослідження К. Левіна, Кюблера-Росса, Джеф. Хаятта, групи консультантів консалтингової компанії МсКіnsеу. В процесі написання статті також проаналізовано зарубіжну періодику, використано Інтернет-ресурси, офіційні сайти компаній тощо.Результати дослідження підтверджують, що нині теорія організаційних змін пропонує велику кількість різноманітних моделей управління змінами, що дозволяє виробити спільну ідеологію та концепцію змін. Найбільш захоплюючими та корисними є: простота моделі Курта Левіна; практичність моделі МсКіnsеу 7-8; послідовність та логічність моделі АDКАR та людиноорієнтованість моделі Кюблера-Росса. Кожна модель допомагає зрозуміти фундаментальну концепцію управління змінами, що починається з розуміння поточного стану і усвідомлення необхідності змін та переходить у фазу руху, власне впровадження змін і згодом - у потрібний результативний стан.Автором сформовано висновки про те, що підібрати оптимальну модель управління змінами для усіх організацій неможливо, але кожен із розглянутих підходів до управління змінами може бути використаний для розвитку певних напрямів діяльності як окремо, так і в симбіозі, доповнюючи однин одного.","PeriodicalId":329365,"journal":{"name":"Економічний форум","volume":"41 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-12-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Економічний форум","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2022-4-11","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Нині багато організацій у своїй щоденній діяльності стикаються з необхідністю впровадження змін. І це особливо актуально в сучасних умовах розвитку вітчизняного та міжнародного бізнесу, коли відбуваються постійні зміни і коли організації повинні швидко адаптуватися до вимог ринку в умовах глобалізації та інтернаціоналізації економіки.Здатність організацій адаптуватися до змін безпосередньо впливає на прибутковість їхньої діяльності. Проте немає унікального способу управління змінами, оскільки організації вибирають та обгрунтовують свою модель задля підвищення рівня поточної продуктивності, використання нових можливостей або вирішення ключових проблем.Вибір менеджерами ефективної моделі управління змінами є життєво важливим для керівництва, персоналу та іміджу/репутації організації в цілому.Основною метою дослідження є здійснення порівняльного аналізу моделей управління змінами (К. Левіна; МсКіnsеу 7-8; АDКАR та Кюблера-Росса).У цій статті на основі перегляду наукових літературних джерел здійснено порівняльний аналіз найвідоміших моделей управління змінами, що використовуються організаціями для ефективного управління перехідним етапом. Так автор досліджував чотири моделі, які найчастіше використовуються організаціями для управління змінами: модель Левіна, модель МсКіnsеу 7-8, модель АDКАR, модель Кюблера-Росса та.Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в тому, що автором встановлено відмінності та визначено основні переваги та недоліки для кожної моделі управління змінами.У цій статті використано комплексний огляд літератури, який досліджує та синтезує репрезентативний матеріал про ключові елементи ефективного управління змінами. Методологічною та теоретичною основою статті є наукові дослідження К. Левіна, Кюблера-Росса, Джеф. Хаятта, групи консультантів консалтингової компанії МсКіnsеу. В процесі написання статті також проаналізовано зарубіжну періодику, використано Інтернет-ресурси, офіційні сайти компаній тощо.Результати дослідження підтверджують, що нині теорія організаційних змін пропонує велику кількість різноманітних моделей управління змінами, що дозволяє виробити спільну ідеологію та концепцію змін. Найбільш захоплюючими та корисними є: простота моделі Курта Левіна; практичність моделі МсКіnsеу 7-8; послідовність та логічність моделі АDКАR та людиноорієнтованість моделі Кюблера-Росса. Кожна модель допомагає зрозуміти фундаментальну концепцію управління змінами, що починається з розуміння поточного стану і усвідомлення необхідності змін та переходить у фазу руху, власне впровадження змін і згодом - у потрібний результативний стан.Автором сформовано висновки про те, що підібрати оптимальну модель управління змінами для усіх організацій неможливо, але кожен із розглянутих підходів до управління змінами може бути використаний для розвитку певних напрямів діяльності як окремо, так і в симбіозі, доповнюючи однин одного.