{"title":"Модель побудови бездротової терагерцової мережі з підвищеною надійністю зв’язку","authors":"Володимир Сайко, Теодор Наритник","doi":"10.46299/j.isjea.20230202.16","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Запропоновані принципи реалізації нової інноваційної послуги мереж 5-го та наступних поколінь – використання ресурсу локального кластеру мережевої інфраструктури терагерцового діапазону з інтегрованими реконфігурованими інтелектуальними поверхнями (РІП) для забезпечення надійності зв’язку. Наведено рішення з використання розподіленого реєстру для реалізації механізму попереджуючого хендоверу при блокуванні в терагерцовому діапазоні. Новим у запропонованому рішенні є те, що у сучасних бездротових мережах під час передачі обслуговування (хендовера) користувацького обладнання запускається механізм послідовної взаємодії та передачі сигналів між кількома об'єктами керування мобільністю та сеансом. Запропоноване рішення відрізняється від відомих тим, що усуває необхідність у послідовній обробці запитів безліччю об'єктів, що управляються, особливо коли мережева функція повинна бути обрана з безлічі кандидатів та відповідно забезпечує реалізацію різноманітні послуги з ультра-малими затримками. Запропонована модель проектування покриття мережі терагерцового діапазону з підтримкою реконфігурованих інтелектуальних поверхонь на основі самоорганізованих карт Кохонена. Ключовою відмінностями підходу є використання метрики співвідношення сигнал/шум, замість евклідової відстані, а також при формуванні цифрового кластеру врахована густина користувачів послуг, що дало змогу вибрати розмір цифрового кластеру мережі з врахуванням вимог до якості обслуговування абонентського трафіку і розподілу користувачів по території, в тому числі для різноманітних послуг на основі концепції мереж зв’язку з малими затримками. Наведено методологічні основи вибору блокчейн-системи та алгоритму консенсусу на основі вимог і переваг. Її використання дозволило провести попередню оцінку використання технологій блокчейну для інтеграції у запропоноване перспективне рішення.","PeriodicalId":120311,"journal":{"name":"International Science Journal of Engineering & Agriculture","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-04-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"International Science Journal of Engineering & Agriculture","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.46299/j.isjea.20230202.16","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Запропоновані принципи реалізації нової інноваційної послуги мереж 5-го та наступних поколінь – використання ресурсу локального кластеру мережевої інфраструктури терагерцового діапазону з інтегрованими реконфігурованими інтелектуальними поверхнями (РІП) для забезпечення надійності зв’язку. Наведено рішення з використання розподіленого реєстру для реалізації механізму попереджуючого хендоверу при блокуванні в терагерцовому діапазоні. Новим у запропонованому рішенні є те, що у сучасних бездротових мережах під час передачі обслуговування (хендовера) користувацького обладнання запускається механізм послідовної взаємодії та передачі сигналів між кількома об'єктами керування мобільністю та сеансом. Запропоноване рішення відрізняється від відомих тим, що усуває необхідність у послідовній обробці запитів безліччю об'єктів, що управляються, особливо коли мережева функція повинна бути обрана з безлічі кандидатів та відповідно забезпечує реалізацію різноманітні послуги з ультра-малими затримками. Запропонована модель проектування покриття мережі терагерцового діапазону з підтримкою реконфігурованих інтелектуальних поверхонь на основі самоорганізованих карт Кохонена. Ключовою відмінностями підходу є використання метрики співвідношення сигнал/шум, замість евклідової відстані, а також при формуванні цифрового кластеру врахована густина користувачів послуг, що дало змогу вибрати розмір цифрового кластеру мережі з врахуванням вимог до якості обслуговування абонентського трафіку і розподілу користувачів по території, в тому числі для різноманітних послуг на основі концепції мереж зв’язку з малими затримками. Наведено методологічні основи вибору блокчейн-системи та алгоритму консенсусу на основі вимог і переваг. Її використання дозволило провести попередню оцінку використання технологій блокчейну для інтеграції у запропоноване перспективне рішення.