{"title":"ПРАВОВА ДЕРЖАВА ЯК НЕОБХІДНА УМОВА РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА","authors":"М. С. Кельман, О. С. Котуха, Р. Є. Гентош","doi":"10.36477/2616-7611-2022-11-01","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Громадянське суспільство – це сукупність недержавних організацій та інститутів, які є представницьким органом волі та інтересів громадян. Це ніщо інше як «третій сектор» суспільства, що паралельно існує і трансформується поряд з державними інституціями та бізнесом. Елементами громадянського суспільства є різні об'єднання та спілки (професійні, творчі, спортивні, конфесійні, тощо), що охоплюють практично всі сфери суспільного життя. Обґрунтовано, що громадянське суспільство виникає як відносно незалежна від держави сфера суспільного життя, що здатна до самоорганізації, \"роздержавлення\" низки суспільних відносин. Доведено, що основними рисами громадянського суспільства є наявність демократичної правової самобутності, самоврядування індивідів, спілок та об’єднань громадян, правовий захист державної, комунальної та приватної форм власності, доступні механізми контролю суспільства за діяльністю органів публічної влади, а також багатоманіття соціальних ініціатив. Аргументовано, що розвиток інститутів конституційного права, полягає не тільки у закріпленні основоположних прав і свобод членів громадянського суспільства, але й у наданні громадянам інструментарію впливу на державну владу. Основоположними чинниками громадянського суспільства є: свобода особистої ініціативи, самостійність громадян у здобутті засобів існування. Зроблено висновок, що ефективна взаємодія громадянського суспільства та держави можлива лише в правовій державі, що гарантує незалежність інститутів громадянського суспільства від впливу державних органів та органів публічної влади, та, водночас, регламентує здатність громадянського суспільства впливати на прийняття рішень органами публічної влади. Дієвість принципу верховенства права – є основоположним чинником належного функціонування інститутів громадянського суспільства у правовій державі.","PeriodicalId":305375,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Law sciences","volume":"55 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-08-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Law sciences","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.36477/2616-7611-2022-11-01","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Громадянське суспільство – це сукупність недержавних організацій та інститутів, які є представницьким органом волі та інтересів громадян. Це ніщо інше як «третій сектор» суспільства, що паралельно існує і трансформується поряд з державними інституціями та бізнесом. Елементами громадянського суспільства є різні об'єднання та спілки (професійні, творчі, спортивні, конфесійні, тощо), що охоплюють практично всі сфери суспільного життя. Обґрунтовано, що громадянське суспільство виникає як відносно незалежна від держави сфера суспільного життя, що здатна до самоорганізації, "роздержавлення" низки суспільних відносин. Доведено, що основними рисами громадянського суспільства є наявність демократичної правової самобутності, самоврядування індивідів, спілок та об’єднань громадян, правовий захист державної, комунальної та приватної форм власності, доступні механізми контролю суспільства за діяльністю органів публічної влади, а також багатоманіття соціальних ініціатив. Аргументовано, що розвиток інститутів конституційного права, полягає не тільки у закріпленні основоположних прав і свобод членів громадянського суспільства, але й у наданні громадянам інструментарію впливу на державну владу. Основоположними чинниками громадянського суспільства є: свобода особистої ініціативи, самостійність громадян у здобутті засобів існування. Зроблено висновок, що ефективна взаємодія громадянського суспільства та держави можлива лише в правовій державі, що гарантує незалежність інститутів громадянського суспільства від впливу державних органів та органів публічної влади, та, водночас, регламентує здатність громадянського суспільства впливати на прийняття рішень органами публічної влади. Дієвість принципу верховенства права – є основоположним чинником належного функціонування інститутів громадянського суспільства у правовій державі.