ВПЛИВ ВМІСТУ ОРГАНІЧНИХ ВОЛОКНИСТИХ ДОБАВОК ПРИРОДНОГО І СИНТЕТИЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ НА ВЛАСТИВОСТІ ЕПОКСИДНИХ ЗАХИСНИХ ПОКРИТТІВ

Abstract

Для формування полімерних покриттів використовували епоксидний зв’язувач марки ЕД‑20, який полімеризували твердником поліетиленполіаміном ПЕПА у співвідношенні: епоксидний олігомер ЕД‑20 – 100 мас. ч., твердник ПЕПА – 10 мас. ч. Для підвищення фізико-механічних і теплофізичних властивостей використовували суміш дискретних органічних волокон природного і синтетичного походження за вмісту q = 0,25…2,00 мас. ч. У роботі співставлено результати дослідження фізико-механічних властивостей та аналізу поверхні руйнування армованих полімерних матеріалів. Показано, що максимальним значенням фізико-механічних властивостей (W = 12,8 кДж/м2, σзг = 90,0 МПа, Е = 3,7 ГПа) характеризуються матеріали, що містять суміш дискретних волокон органічного походження на основі поліестеру (75 %), віскози (23 %), еластану (2 %) за вмісту q = 0,75 мас. ч. Для таких композитів характерне в’язке, однорідне руйнування поверхні матеріалу. Проведено комплексні дослідження теплофізичних властивостей армованих композитних матеріалів. Встановлено, що поліпшеними показниками теплофізичних властивостей характеризуються епоксидні композити наповнені сумішшю дискретних волокон органічного походження на основі бавовни (52 %) і поліестеру (48 %) за вмісту q = 0,75 мас. ч. Такі композити характеризуються наступними властивостями: теплостійкість за Мартенсом – Т = 347 К, температура склування – Тс = 332,5 К, термічний коефіцієнт лінійного розширення у діапазоні температур ΔТ = 303…323 К становить – α = 1,6 × 10–5 К‑1. Встановлено динаміку зміни термічного коефіцієнту лінійного розширення у діапазоні температур ΔТ = 303…423 К. Отримані матеріали характеризуються найменшим значенням термічного коефіцієнту лінійного розширення і максимальним значенням теплостійкості – Т = 347 К та температури склування – Тс = 332,5 К, що пов’язано із хімічною активністю природніх складових.