Ганна Андріївна Гродзинська, Віталій Борисович Небесний, Анатолій Іванович Самчук
{"title":"Мультиелементний аналіз дикорослих макроміцетів","authors":"Ганна Андріївна Гродзинська, Віталій Борисович Небесний, Анатолій Іванович Самчук","doi":"10.15407/visn2022.08.049","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мас-спектрометричне дослідження вмісту 27 елементів у плодових тілах дикорослих шапинкових грибів, зібраних у локалітетах лісових екосистем Київської, Житомирської, Чернігівської, Рівненської, Волинської, Івано-Франківської та Закарпатської областей України зі слабо вираженим антропогенним навантаженням, показало, що концентрації елементів варіюють у досить широкому діапазоні. Літературні дані та отримані нами результати свідчать про потенційну значущість макроміцетів як джерела багатьох мінеральних елементів у раціоні людини. Гриби активно акумулюють P, Mg, Cu, Fe, Zn та ін., причому у представників родини Boletacеae, серед яких є найбільш цінні їстівні види (білий гриб, маслюк, підберезовик, польський гриб, синяк, моховики тощо), спостерігається підвищена біоакумуляційна здатність як щодо токсичних мікроелементів (Сd, Pb, Hg, Be), так і щодо важливих есенціальних елементів, що мають фармакологічне значення (Se, Ge, Ag, Au). Для оцінки біодоступності і безпеки акумульованих у плодових тілах мінеральних елементів необхідні додаткові медико-біологічні дослідження. Зазначене явище видоспецифічності накопичення окремих елементів деякими видами макроміцетів дозволяє використовувати їх як біоіндикатори. Зокрема, підстилкові і гумусові сапротрофи з родини Agaricaceae рекомендовані як біондикатори забруднення ґрунтів важкими металами.","PeriodicalId":431662,"journal":{"name":"Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-08-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.15407/visn2022.08.049","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Мас-спектрометричне дослідження вмісту 27 елементів у плодових тілах дикорослих шапинкових грибів, зібраних у локалітетах лісових екосистем Київської, Житомирської, Чернігівської, Рівненської, Волинської, Івано-Франківської та Закарпатської областей України зі слабо вираженим антропогенним навантаженням, показало, що концентрації елементів варіюють у досить широкому діапазоні. Літературні дані та отримані нами результати свідчать про потенційну значущість макроміцетів як джерела багатьох мінеральних елементів у раціоні людини. Гриби активно акумулюють P, Mg, Cu, Fe, Zn та ін., причому у представників родини Boletacеae, серед яких є найбільш цінні їстівні види (білий гриб, маслюк, підберезовик, польський гриб, синяк, моховики тощо), спостерігається підвищена біоакумуляційна здатність як щодо токсичних мікроелементів (Сd, Pb, Hg, Be), так і щодо важливих есенціальних елементів, що мають фармакологічне значення (Se, Ge, Ag, Au). Для оцінки біодоступності і безпеки акумульованих у плодових тілах мінеральних елементів необхідні додаткові медико-біологічні дослідження. Зазначене явище видоспецифічності накопичення окремих елементів деякими видами макроміцетів дозволяє використовувати їх як біоіндикатори. Зокрема, підстилкові і гумусові сапротрофи з родини Agaricaceae рекомендовані як біондикатори забруднення ґрунтів важкими металами.