ОЦІНКА ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІІ ОЧИЩЕННЯ ПРИВИБІЙНОЇ ЗОНИ ПЛАСТІВ ПІДЗЕМНИХ СХОВИЩ ГАЗУ ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ ВОДНЮ

Abstract

У статті представлено аналіз особливостей експлуатації підземного сховища газу та зроблено оцінку можливості використання вітчизняного досвіду для потреб підземного зберігання водню. З цією метою досліджено основні фактори, що впливають на фільтраційні параметри привибійної зони пласта свердловин у процесі експлуатації підземного сховища газу. Встановлено, що при нагнітанні газу в підземне сховище відбувається техногенне забруднення колектора компресорною оливою і твердими частинками, що потрапляють у привибійну зону пласта разом із газом. Тверда фаза, як показали наступні дослідження, в основному представлена магнітоактивними високодисперсними частинками продуктів корозії та ерозії металів, облаштування свердловин й експлуатаційного обладнання. Компресорна олива, потрапляючи в ПЗП, знижує фазову проникність для газу, а тверді частинки викликають кольматацію фільтраційних каналів колектора. Для відновлення проникності ПЗП досліджено ефективні розчини ПАР для очищення пористого пласту від компресорної оливи й кислотні композиції для розчинення магнітоактивних частинок і декольматацїі фільтраційних каналів. Запропонована технологія очищення привибійної зони пласта обробкою активними кислотними розчинами при апробації показала високу ефективність. Розроблена технологія має практичне значення і для підземного сховища водню, оскільки основні фактори, що впливають на продуктивність свердловин, є спільними для підземного зберігання газу і водню. Експериментальні дослідження і накопичений досвід підтверджують, що як геологічні об’єкти для зберігання газу доцільно використовувати пористі водонасичені пласти, або пласти-колектори виснажених нафтогазових покладів, над якими залягають пласти – покрівлі зі щільної породи. Бібл.5, табл.2, рис. 4.