ОФОРМЛЕННЯ СИСТЕМИ ЦЕРКОВНОГО ПРАВА В ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ У XII СТОЛІТТІ. ДЕКРЕТ ГРАЦІАНА

Abstract

Санжаров В. А. Оформлення системи церковногоправа в Західній Європі у XII столітті. Декрет Граціана. – Стаття.Стаття присвячена дослідженню переробки ранньосередньовічної канонічної традиції в структурованусистему церковного права і визначенню місця в процесіцього перетворення «Декрету» болонського магістраГраціана. Граціан викладав канонічне право в Болоньїна початку-в середині XII ст. і став відомим як «батькоканонічного права». Праця Граціана «Згода розбіжних канонів» (чи «Декрет») зорганізувала попереднюканонічну традицію і заклала нову основу канонічногоправа. Багато правових норм чинного католицькогоцерковного права в основному ґрунтуються на текстахГраціанового «Декрету».Аналізуються наявні дані, суперечлива історіографічна традиція та сучасний стан уявлень щодо особистості Граціана – імені, походження, міста народження, освіти, приналежності до чорного чи то білогодуховенства, наукової кваліфікації, міста роботи танаписання його творів, дати створення, безпосереднього походження окремих текстів, джерел запозичень і вивчення етапів композиції та закінчення тексту«Декрету», дати і місця смерті видатного каноніста.Автором констатовано, що з кінця 1990-х років вченідосягли величезного прогресу в нашому розумінні етапів створення «Декрету».Автор звертає увагу на відносини канонічного праваз римським правом і ранньосхоластичною теологією.Висловлено думку, що рецепція римського права сприяла розвитку канонічного права, надала йому строгістьвиразу, точність, концептуальні рамки. Підтримане ізбагачене римським правом, канонічне право набулосвоєї автономії, а теологія також утвердила свої цілі,свою область, свої методи.Автор доходить висновку, що «Декрет» Граціана єне тільки первинною складовою «Корпусу канонічногоправа», а й основою європейської правової культури.Його зміст і методологія сформували ядро західної правової традиції. Спадщина «Декрету» в західній правовій традиції включає встановлення природного праваяк важливого елемента наших правових систем, створення структур публічного права, поширення принципів міжнародного права, подання процесуальногоправа, що підкреслює правовий захист особи, визнанняособи та автономії жінки в шлюбному праві. Граціанбув першим упорядником, який вставив свою думку(дікта) в правничий текст. Діалектична аргументаціяГраціана в його дікта дає можливість говорити пронову юридичну науку з ХІІ ст.