{"title":"FOREIGN POLICY OF BULGARIA IN 1908–1915 IN THE EVALUATION OF RUSSIAN JOURNALISM","authors":"V. Martynov","doi":"10.7546/ds.2020.13.24","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті розглядається висвітлення російською публіцистикою зовнішньої політики Болгарії у 1908–1915 рр. Популярні, багатотиражні видання, які були найбільш яскравими представниками різних ідейних напрямків, впливали на атмосферу, на сприйняття російським суспільством різних зарубіжних подій, міжнародних відносин та зовнішньої політики окремих держав. У статті задіяні матеріали «Вестника Европы», «Русского богатства», «Русской мысли» і «Современного мира». Однією з цілей статті є реконструкція історичної атмосфери того часу та відношення провідних російських періодичних видань до поточних подій. Визначено основні напрямки політики Болгарського царства у 1908–1915 рр. Також у центрі уваги великі держави початку ХХ століття – Німецька, Австро-Угорська, Російська та Османська імперії, Французька республіка, Сполучене Королівство Великобританії та Ірландії. На сторінках російських журналів відображалися відносини між великими державами та балканськими країнами. Проаналізовано предмет та зміст статей, ставлення аналітиків журналів до міжнародних подій та конфліктів. Основна увага приділяється відображенню на сторінках російських періодичних видань зростаючої політичної напруженості на Балканському півострові. Усі без винятку аналітики журналу відзначали збільшення кількості протиріч у зовнішній політиці Болгарії. Узагальнюючи аналіз публікацій російської публіцистики, можна відзначити, що їхній тон про події 1908–1915 рр. не дуже, але, тим не менше, відрізнявся. Загальним, у всіх без винятку журналістів, було те, що вони дивилися в майбутнє без оптимізму. Неминуче передчуття швидкої війни, фундаментальна непослідовність, невідповідність подій, надмірне громадське напруження – це та ментальна атмосфера, в якій жили сучасники.","PeriodicalId":184671,"journal":{"name":"Drinovsky sbornik","volume":"34 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2020-12-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Drinovsky sbornik","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.7546/ds.2020.13.24","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті розглядається висвітлення російською публіцистикою зовнішньої політики Болгарії у 1908–1915 рр. Популярні, багатотиражні видання, які були найбільш яскравими представниками різних ідейних напрямків, впливали на атмосферу, на сприйняття російським суспільством різних зарубіжних подій, міжнародних відносин та зовнішньої політики окремих держав. У статті задіяні матеріали «Вестника Европы», «Русского богатства», «Русской мысли» і «Современного мира». Однією з цілей статті є реконструкція історичної атмосфери того часу та відношення провідних російських періодичних видань до поточних подій. Визначено основні напрямки політики Болгарського царства у 1908–1915 рр. Також у центрі уваги великі держави початку ХХ століття – Німецька, Австро-Угорська, Російська та Османська імперії, Французька республіка, Сполучене Королівство Великобританії та Ірландії. На сторінках російських журналів відображалися відносини між великими державами та балканськими країнами. Проаналізовано предмет та зміст статей, ставлення аналітиків журналів до міжнародних подій та конфліктів. Основна увага приділяється відображенню на сторінках російських періодичних видань зростаючої політичної напруженості на Балканському півострові. Усі без винятку аналітики журналу відзначали збільшення кількості протиріч у зовнішній політиці Болгарії. Узагальнюючи аналіз публікацій російської публіцистики, можна відзначити, що їхній тон про події 1908–1915 рр. не дуже, але, тим не менше, відрізнявся. Загальним, у всіх без винятку журналістів, було те, що вони дивилися в майбутнє без оптимізму. Неминуче передчуття швидкої війни, фундаментальна непослідовність, невідповідність подій, надмірне громадське напруження – це та ментальна атмосфера, в якій жили сучасники.