Г. В. Тарасенко, О. В. Гурковська, О. П. Баула, О. О. Салій
{"title":"ОЦІНКА ЕКВІВАЛЕНТНОСТІ IN VITRO ГЕНЕРИЧНОГО ЛІКАРСЬКОГО НА ОСНОВІ АЛОПУРІНОЛУ У ФОРМІ ТАБЛЕТОК","authors":"Г. В. Тарасенко, О. В. Гурковська, О. П. Баула, О. О. Салій","doi":"10.30857/2786-5371.2023.6.9","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета. Вивчення кінетики розчинення твердої дозованої лікарської форми препарату на основі алопуринолу для оцінки його еквівалентності в умовах in vitro генеричного лікарського засобу у формі таблеток, порівняння фактору подібності профілів розчинення для оцінки еквівалентності генеричного препарату. \nМетодика. Досліджено фармацевтично еквівалентні препарат-генерик Алопуринол, таблетки по 100 мг, і референтний препарат Зілорик®, таблетки по 100 мг, фірми «Aspen Pharma GmbH», Німеччина. Аналітичні дослідження проводили методом адсорбційної спектрофотометрії на спектрофотометрі UV-1700 фірми «SHIMADZU» (Японія) та на приладі для розчинення твердих дозованих форм , також використовували аналітичні ваги ВР 221S фірми «Sartorius» (Швейцарія), рН метр ADWA AD8000 (Угорщина). Вивчення кінетики розчинення проводили відповідно до вимог ДФУ 2.9.3 «Тест «Розчинення» для твердих дозованих форм», Настанови з дослідження біодоступності та біоеквівалентності, а також Керівництва ВООЗ в трьох буферних середовищах при значеннях рН: рН 1,2 (розчині хлористоводневої кислоти), рН 4,5 (ацетатний буферний розчин) та pH 6,8 (фосфатний буферний розчин). Буферні розчини готували згідно ДФУ (2.9.3). Умови проведення кінетики розчинення: прилад «Vankel VK 7000» із лопаттю; швидкість обертання лопаті – 50 об/хв; об’єм середовища розчинення – 900 мл; температура середовища розчинення – 37+1 0С. Відбір проб проводили через 10, 15, 20, 30 і 45 хв. ручним способом з використанням піпетки об’ємом 5 мл з ділянки посередині між поверхнею середовища розчинення і лопаттю на відстані 1 см від стінки ємкості для розчинення, а потім отримані проби фільтрували крізь шприцевий фільтр «Аgilent» (0,45 мкм). Після відбору проб відібраний об’єм компенсували відповідним середовищем розчинення та контролювали рН буферних розчинів. Статистичну обробку результатів проводили з використанням програми Microsoft Office Excel з достовірністю Р=95%, а для отримання статистично достовірних результатів визначення проводили на 12 зразках кожного з об’єктів дослідження. \nРезультати. Проведено оцінку еквівалентності генеричного лікарського засобу на основі алопурінолу 100 мг у формі таблеток шляхом вивчення кінетики розчинення за процедурою відповідно до вимог Настанови СТ-Н МОЗУ 42-7.4:2022 «Лікарські засоби. Дослідження біоеквівалентності» та рекомендацій ВООЗ. Встановлено, що в середовищі з рН 1,2 (хлористоводнева кислота) вивільнення діючої речовини із досліджуваного препарату за 15 хв. становило 94,37%, а в середивищі з рН 4,5 (ацетатний буферний розчин) та з рН 6,8 (фосфатний буферний розчин) вивільнення діючої речовини становило 64,66% та 84,17% відповідно, отже, кінетичні криві розчинення (профілі розчинення) генеричного та референтного препаратів в досліджуваних середовищах подібні, а лікарські засоби є «швидкорозчинними». Фактори подібності профілів розчинення генеричного препарату при рН 1,2; 4,5 та 6,8 становили 61,12, 58,25 та 91,07 – відповідно, що дозволило підтвердити подібність профілей розчинення до референтного препарату оскільки фактору подібності f2 > 50. \nНаукова новизна. Вперше проведено оцінку еквівалентності in vitro генеричного лікарського засобу на основі алопурінолу у формі таблеток та підтверджено подібність профілів розчинення за процедурою біовейвер. \nПрактична значимість. Еквівалентність генеричного та референтного препаратів на основі алопуринолу підтверджено шляхом вивчення кінетики вивільнення діючої речовини та порівняння подібності профілів генеричного та референтного препаратів in vitro. Отримані результати дозволяють підтвердити еквівалентність досліджуваних препаратів без проведення досліджень біоеквівалентності in vivo.","PeriodicalId":22554,"journal":{"name":"Technologies and Engineering","volume":"47 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-02-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Technologies and Engineering","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.30857/2786-5371.2023.6.9","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Мета. Вивчення кінетики розчинення твердої дозованої лікарської форми препарату на основі алопуринолу для оцінки його еквівалентності в умовах in vitro генеричного лікарського засобу у формі таблеток, порівняння фактору подібності профілів розчинення для оцінки еквівалентності генеричного препарату.
Методика. Досліджено фармацевтично еквівалентні препарат-генерик Алопуринол, таблетки по 100 мг, і референтний препарат Зілорик®, таблетки по 100 мг, фірми «Aspen Pharma GmbH», Німеччина. Аналітичні дослідження проводили методом адсорбційної спектрофотометрії на спектрофотометрі UV-1700 фірми «SHIMADZU» (Японія) та на приладі для розчинення твердих дозованих форм , також використовували аналітичні ваги ВР 221S фірми «Sartorius» (Швейцарія), рН метр ADWA AD8000 (Угорщина). Вивчення кінетики розчинення проводили відповідно до вимог ДФУ 2.9.3 «Тест «Розчинення» для твердих дозованих форм», Настанови з дослідження біодоступності та біоеквівалентності, а також Керівництва ВООЗ в трьох буферних середовищах при значеннях рН: рН 1,2 (розчині хлористоводневої кислоти), рН 4,5 (ацетатний буферний розчин) та pH 6,8 (фосфатний буферний розчин). Буферні розчини готували згідно ДФУ (2.9.3). Умови проведення кінетики розчинення: прилад «Vankel VK 7000» із лопаттю; швидкість обертання лопаті – 50 об/хв; об’єм середовища розчинення – 900 мл; температура середовища розчинення – 37+1 0С. Відбір проб проводили через 10, 15, 20, 30 і 45 хв. ручним способом з використанням піпетки об’ємом 5 мл з ділянки посередині між поверхнею середовища розчинення і лопаттю на відстані 1 см від стінки ємкості для розчинення, а потім отримані проби фільтрували крізь шприцевий фільтр «Аgilent» (0,45 мкм). Після відбору проб відібраний об’єм компенсували відповідним середовищем розчинення та контролювали рН буферних розчинів. Статистичну обробку результатів проводили з використанням програми Microsoft Office Excel з достовірністю Р=95%, а для отримання статистично достовірних результатів визначення проводили на 12 зразках кожного з об’єктів дослідження.
Результати. Проведено оцінку еквівалентності генеричного лікарського засобу на основі алопурінолу 100 мг у формі таблеток шляхом вивчення кінетики розчинення за процедурою відповідно до вимог Настанови СТ-Н МОЗУ 42-7.4:2022 «Лікарські засоби. Дослідження біоеквівалентності» та рекомендацій ВООЗ. Встановлено, що в середовищі з рН 1,2 (хлористоводнева кислота) вивільнення діючої речовини із досліджуваного препарату за 15 хв. становило 94,37%, а в середивищі з рН 4,5 (ацетатний буферний розчин) та з рН 6,8 (фосфатний буферний розчин) вивільнення діючої речовини становило 64,66% та 84,17% відповідно, отже, кінетичні криві розчинення (профілі розчинення) генеричного та референтного препаратів в досліджуваних середовищах подібні, а лікарські засоби є «швидкорозчинними». Фактори подібності профілів розчинення генеричного препарату при рН 1,2; 4,5 та 6,8 становили 61,12, 58,25 та 91,07 – відповідно, що дозволило підтвердити подібність профілей розчинення до референтного препарату оскільки фактору подібності f2 > 50.
Наукова новизна. Вперше проведено оцінку еквівалентності in vitro генеричного лікарського засобу на основі алопурінолу у формі таблеток та підтверджено подібність профілів розчинення за процедурою біовейвер.
Практична значимість. Еквівалентність генеричного та референтного препаратів на основі алопуринолу підтверджено шляхом вивчення кінетики вивільнення діючої речовини та порівняння подібності профілів генеричного та референтного препаратів in vitro. Отримані результати дозволяють підтвердити еквівалентність досліджуваних препаратів без проведення досліджень біоеквівалентності in vivo.