ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ СОЦІАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ЇЇ ВІДНОВЛЕННЯ В УКРАЇНІ

Abstract

Статтю присвячено пошуку механізмів подолання соціальної кризи в умовах довготривалої воєнної агресії. Ціллю дослідження є аналіз гуманітарних аспектів відновлення соціальної безпеки України. Розглянуто засади і проаналізовано реальний стан гарантування соціальної безпеки в Україні у довоєнний період. Обґрунтовано, що в Україні соціальна безпека не є пріоритетною галуззю національної безпеки, у визначенні якої на перше місце поставлено захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу. У довоєнний період виявлено помірний рівень соціальної безпеки з чітко вираженим зв’язком із загальними закономірностями соціально-економічного розвитку. Визначено втрати соціальної сфери України від військової агресії та потреби у невідкладній гуманітарній допомозі. Аналіз відкритих інформаційних джерел дозволив стверджувати про катастрофічне положення у сфері соціальної безпеки українського суспільства через зумовлені війною руйнування об’єктів житлового фонду, соціальної інфраструктури, екологічні наслідки, ризики голоду. У статті проаналізовано задіяні механізми гарантування соціальної безпеки та проаналізовано принципи міжнародної гуманітарної допомоги. Наголошено, що реальні масштаби гуманітарної катастрофи, спричиненої війною, неможливо оцінити з причин продовження агресії РФ. Основні проблеми стосуються порушення механізмів захисту вразливих груп населення, великої хвилі біженців, зростання ризиків захворювань, переривання процесу навчання дітей, насильства та підриву на боєприпасах. Визначення потреби у невідкладній гуманітарній допомозі дозволяє подолати наслідки кризи в регіонах, звільнених від окупації або в яких велись активні бойові дії. Відзначено, що міжнародна гуманітарна допомога дозволила вирішити проблеми гострої фази соціальної кризи. За координації ООН до України скеровано кошти для термінового розміщення і харчування біженців, охорони здоров’я, забезпечення питною водою та засобами санітарії, захисту дітей, розмінування. UNICEF організувала відновлення роботи медичних закладів, психосоціальну підтримку дітей та жінок. Ця стаття започатковує глобальну дискусію про роль і місце гуманітарних аспектів у гарантуванні соціальної безпеки держави, що потерпає від збройної агресії. Подальші дослідження доцільно зосередити на ідеї спільного подолання гуманітарної кризи згуртованою міжнародною спільнотою.