{"title":"Лісівнича характеристика і таксаційна оцінка ялинових деревостанів північно-східного макросхилу Українських Карпат у панівних типах лісу","authors":"О. Б. Матусевич","doi":"10.36930/40320504","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Ялина європейська (Picea abies (L.) Karst.) на північно-східному макросхилі Українських Карпат формує чисті та змішані за складом деревостани у шести найпоширеніших типах лісу: вологий чистосмерековий субір, волога високогірна сусмеречина, волога букова сусмеречина, волога ялицева сусмеречина, волога буково-ялицева сусмеречина, волога буково-ялицева смеречина. Чисті за складом ялинові деревостани вологих суборів займають найвищі місцеположення на рівні 1200-1600 м над рівнем моря (н.р.м.), виконують ґрунтозахисні функції і належать до категорії захисних лісів, розміщені на стрімких і дуже стрімких схилах, характеризуються невисокими II-III класами бонітету і природним походженням, належать переважно до групи середньовікових деревостанів, формують середньоповнотні лісостани із запасом деревини у віці рубки головного користування 400-450 м3∙га-1. Ялинові деревостани вологої високогірної сусмеречини займають дещо нижчі місцеположення на рівні 900-1300 м н.р.м., належать до протиерозійних лісів, є здебільшого середньовіковими, середньоповнотними, розміщуються на спадистих і стрімких схилах, мають переважно штучне походження, I-II клас бонітету, запаси деревини у віці головного користування 500-550 м3∙га-1. Лісостани вологої букової сусмеречини та вологої ялицевої сусмеречини займають висоти від 1000 до 1300 м н.р.м., належать переважно до об'єктів природно-заповідного фонду, характеризуються I-Ia класами бонітету, переважанням природного походження над штучним, є середньоповнотними, накопичують близько 500 м3∙га-1 деревини у віці рубки головного користування. Деревостани вологої буково-ялицевої сусмеречини є найпоширенішими у регіоні дослідження, мають складну вертикальну будову, характеризуються високими класами бонітету (I-Ia, а в окремих випадках Ib), є біологічно стійкими, високопродуктивними (600-650 м3∙га-1), займають висоти від 800 до 1300 м н.р.м., представляють переважно категорію експлуатаційних лісів, займають спадисті та стрімкі схили, є середньоповнотними. Лісові насадження вологої буково-ялицевої смеречини є найпродуктивнішими серед ялинових типів лісу, формують запаси у віці головного користування близько 700-750 м3∙га-1, займають найнижчі висоти (750-1100 м н.р.м.), менш стрімкі схили, є середньоповнотними та високобонітетними, належать переважно до категорії експлуатаційних лісів і групи середньовікових деревостанів.","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-11-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.36930/40320504","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Ялина європейська (Picea abies (L.) Karst.) на північно-східному макросхилі Українських Карпат формує чисті та змішані за складом деревостани у шести найпоширеніших типах лісу: вологий чистосмерековий субір, волога високогірна сусмеречина, волога букова сусмеречина, волога ялицева сусмеречина, волога буково-ялицева сусмеречина, волога буково-ялицева смеречина. Чисті за складом ялинові деревостани вологих суборів займають найвищі місцеположення на рівні 1200-1600 м над рівнем моря (н.р.м.), виконують ґрунтозахисні функції і належать до категорії захисних лісів, розміщені на стрімких і дуже стрімких схилах, характеризуються невисокими II-III класами бонітету і природним походженням, належать переважно до групи середньовікових деревостанів, формують середньоповнотні лісостани із запасом деревини у віці рубки головного користування 400-450 м3∙га-1. Ялинові деревостани вологої високогірної сусмеречини займають дещо нижчі місцеположення на рівні 900-1300 м н.р.м., належать до протиерозійних лісів, є здебільшого середньовіковими, середньоповнотними, розміщуються на спадистих і стрімких схилах, мають переважно штучне походження, I-II клас бонітету, запаси деревини у віці головного користування 500-550 м3∙га-1. Лісостани вологої букової сусмеречини та вологої ялицевої сусмеречини займають висоти від 1000 до 1300 м н.р.м., належать переважно до об'єктів природно-заповідного фонду, характеризуються I-Ia класами бонітету, переважанням природного походження над штучним, є середньоповнотними, накопичують близько 500 м3∙га-1 деревини у віці рубки головного користування. Деревостани вологої буково-ялицевої сусмеречини є найпоширенішими у регіоні дослідження, мають складну вертикальну будову, характеризуються високими класами бонітету (I-Ia, а в окремих випадках Ib), є біологічно стійкими, високопродуктивними (600-650 м3∙га-1), займають висоти від 800 до 1300 м н.р.м., представляють переважно категорію експлуатаційних лісів, займають спадисті та стрімкі схили, є середньоповнотними. Лісові насадження вологої буково-ялицевої смеречини є найпродуктивнішими серед ялинових типів лісу, формують запаси у віці головного користування близько 700-750 м3∙га-1, займають найнижчі висоти (750-1100 м н.р.м.), менш стрімкі схили, є середньоповнотними та високобонітетними, належать переважно до категорії експлуатаційних лісів і групи середньовікових деревостанів.