{"title":"ПОВОЄННА ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ В ІМПЕРАТИВАХ НИЗЬКОВУГЛЕЦЕВОГО РОЗВИТКУ(МАКРООЦІНКА)","authors":"Валерій Михайлович Геєць, Р. Подолець, О. Дячук","doi":"10.15407/scine18.06.003","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Вступ. Попри невизначеність термінів та умов повоєнного відновлення України, ресурсоємність та комплексність цього завдання, його успішне виконання створюватиме унікальні можливості для проведення необхідних інституційних реформ та радикальної структурної трансформації економіки. Пріоритети та ефективні механізми реалізації такої політики відновлення повинні бути сформульовані з урахуванням регіональних та глобальних напрямів соціоекономічних і гуманітарних перетворень, одним з основних серед яких є перехід до низьковуглецевої (вуглецевонейтральної) моделі розвитку.Проблематика. Ухвалення цілі зі скорочення викидів парникових газів відповідно до оновленого Національно визначеного внеску до Паризької угоди задало кількісний вимір низьковуглецевого розвитку України. Актуальним завданням постає як формулювання базових імперативів державної політики, так і визначення завдань і заходів,спрямованих на досягнення заявленої мети та ефективного долучення України до Зеленого курсу ЄС в умовах повоєнного відновлення.Мета. Оцінювання цільових змін структурних пропорцій енергетичного та електробалансів, а також відповіднихмакроекономічних ефектів.Матеріали й методи. Оцінювання наслідків досягнення кліматичної цілі виконано з використанням прикладноїлінійної квазідинамічної оптимізаційної моделі енергетичної системи TIMES-Україна.Результати. Магістральними напрямами декарбонізації економіки запропоновано розглядати енергоефективність, розвиток відновлюваних джерел енергії, технологічну модернізацію з відповідним переспрямуванням інвестицій в розвиток низьковуглецевих технологій, а також формування конкурентних інтегрованих енергетичних ринків.Висновки. Хоча енергетичний сектор відіграватиме ключову роль у післявоєнному «зеленому» відновленні економіки України, увага держави не може обмежуватися галузевими рамками, оскільки відповідні ефекти також пов’язані з фінансовою, соціальною, фіскальною, конкурентною та інфраструктурної політиками.","PeriodicalId":21478,"journal":{"name":"Science and innovation","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.6000,"publicationDate":"2022-12-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"1","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Science and innovation","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.15407/scine18.06.003","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"Q3","JCRName":"MULTIDISCIPLINARY SCIENCES","Score":null,"Total":0}
引用次数: 1
Abstract
Вступ. Попри невизначеність термінів та умов повоєнного відновлення України, ресурсоємність та комплексність цього завдання, його успішне виконання створюватиме унікальні можливості для проведення необхідних інституційних реформ та радикальної структурної трансформації економіки. Пріоритети та ефективні механізми реалізації такої політики відновлення повинні бути сформульовані з урахуванням регіональних та глобальних напрямів соціоекономічних і гуманітарних перетворень, одним з основних серед яких є перехід до низьковуглецевої (вуглецевонейтральної) моделі розвитку.Проблематика. Ухвалення цілі зі скорочення викидів парникових газів відповідно до оновленого Національно визначеного внеску до Паризької угоди задало кількісний вимір низьковуглецевого розвитку України. Актуальним завданням постає як формулювання базових імперативів державної політики, так і визначення завдань і заходів,спрямованих на досягнення заявленої мети та ефективного долучення України до Зеленого курсу ЄС в умовах повоєнного відновлення.Мета. Оцінювання цільових змін структурних пропорцій енергетичного та електробалансів, а також відповіднихмакроекономічних ефектів.Матеріали й методи. Оцінювання наслідків досягнення кліматичної цілі виконано з використанням прикладноїлінійної квазідинамічної оптимізаційної моделі енергетичної системи TIMES-Україна.Результати. Магістральними напрямами декарбонізації економіки запропоновано розглядати енергоефективність, розвиток відновлюваних джерел енергії, технологічну модернізацію з відповідним переспрямуванням інвестицій в розвиток низьковуглецевих технологій, а також формування конкурентних інтегрованих енергетичних ринків.Висновки. Хоча енергетичний сектор відіграватиме ключову роль у післявоєнному «зеленому» відновленні економіки України, увага держави не може обмежуватися галузевими рамками, оскільки відповідні ефекти також пов’язані з фінансовою, соціальною, фіскальною, конкурентною та інфраструктурної політиками.