Анатолій Львович Рубцов, Володимир Олександрович Свірко, Іван Вікторович Остроумов
{"title":"Комплекси безпілотних повітряних суден: ергодизайнерські показники","authors":"Анатолій Львович Рубцов, Володимир Олександрович Свірко, Іван Вікторович Остроумов","doi":"10.18372/2415-8151.25.16794","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"На основі аналізу сучасного стану та напрямків розвитку різноманітних безпілотних авіаційних систем, а також багаторічних досліджень авторів в галузі ергодизайну подібних систем у статті розглянуті та обґрунтовані питання розроблення системи уніфікованих ергодизайнерських показників основних складників комплексів безпілотних повітряних суден (КБПС). Стаття присвячена розгляду проблеми формування заходів з підвищення ефективності, безпечності та комфортності експлуатації КБПС, базованому на цільовому застосуванні ергодизайнерських принципів і вимог до проектування та експлуатації безпілотних повітряних суден, а також розроблення системи ергодизайнерських показників і методик їхнього оцінювання під час проектування, експлуатації та створення нових зразків КБПС.Публікація базується на доведеній і обґрунтованій авторами у ряді робіт необхідності врахування факту того, що нові зразки КБПС повинні створюватись за функційним принципом проектування процесів, а не виробів. Адже суб’єктивним критерієм якості КБПС з позицій ергодизайну є відчуття у операторів функційного комфорту, коли складники технічної структури сприймаються як комплекс функційних і предметно-просторових засобів, що створюють комфортні і безпечні умови діяльності персоналу, а у складі КБПС є ефективні технічні засоби для здійснення цієї діяльності. Отже, авторами запропоновано такий підхід до створення КБПС, за якого ергодизайн розглядається не лише як прогресивна методологія створення та виробництва високоякісної наукомісткої продукції, а насамперед як науково-проектна діяльність, відмінна від традиційного проектування виробів. У широкому розумінні мета такого підходу полягає у забезпеченні ефективності КБПС у всіх сферах застосування, що досягається шляхом синергії на різних етапах життєвого циклу КБПС насамперед таких показників, як ефективність, безпечність та комфортність. Перший крок у цьому напрямку — визначення і обґрунтування переліку ергодизайнерських показників якості основних складників КБПС. Тому ціль публікації у її широкому розумінні — є дослідження ролі людського чинника у створенні та експлуатації КБПС і розроблення системи уніфікованих ергодизайнерських показників їхнього оцінювання.","PeriodicalId":33898,"journal":{"name":"teoriia ta praktika dizainu","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"teoriia ta praktika dizainu","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.18372/2415-8151.25.16794","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
На основі аналізу сучасного стану та напрямків розвитку різноманітних безпілотних авіаційних систем, а також багаторічних досліджень авторів в галузі ергодизайну подібних систем у статті розглянуті та обґрунтовані питання розроблення системи уніфікованих ергодизайнерських показників основних складників комплексів безпілотних повітряних суден (КБПС). Стаття присвячена розгляду проблеми формування заходів з підвищення ефективності, безпечності та комфортності експлуатації КБПС, базованому на цільовому застосуванні ергодизайнерських принципів і вимог до проектування та експлуатації безпілотних повітряних суден, а також розроблення системи ергодизайнерських показників і методик їхнього оцінювання під час проектування, експлуатації та створення нових зразків КБПС.Публікація базується на доведеній і обґрунтованій авторами у ряді робіт необхідності врахування факту того, що нові зразки КБПС повинні створюватись за функційним принципом проектування процесів, а не виробів. Адже суб’єктивним критерієм якості КБПС з позицій ергодизайну є відчуття у операторів функційного комфорту, коли складники технічної структури сприймаються як комплекс функційних і предметно-просторових засобів, що створюють комфортні і безпечні умови діяльності персоналу, а у складі КБПС є ефективні технічні засоби для здійснення цієї діяльності. Отже, авторами запропоновано такий підхід до створення КБПС, за якого ергодизайн розглядається не лише як прогресивна методологія створення та виробництва високоякісної наукомісткої продукції, а насамперед як науково-проектна діяльність, відмінна від традиційного проектування виробів. У широкому розумінні мета такого підходу полягає у забезпеченні ефективності КБПС у всіх сферах застосування, що досягається шляхом синергії на різних етапах життєвого циклу КБПС насамперед таких показників, як ефективність, безпечність та комфортність. Перший крок у цьому напрямку — визначення і обґрунтування переліку ергодизайнерських показників якості основних складників КБПС. Тому ціль публікації у її широкому розумінні — є дослідження ролі людського чинника у створенні та експлуатації КБПС і розроблення системи уніфікованих ергодизайнерських показників їхнього оцінювання.